молодявий

МОЛОЖА́ВИЙ (який має зовнішність молодої людини, здається молодшим за свої роки), МОЛОДЯ́ВИЙ, МОЛОДИ́СТИЙ. Виїхала й Олімпія Дементіївна, моложава шестипудова вдова (В. Гжицький); Його моложаве обличчя почало заростати густою бородою (А. Шиян); Він зустрів її стримано, чемно. Невисокий, молодявий, інтелігентний (П. Дорошко); Який він міцний, цей молодистий чоловік (О. Копиленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодявий — молодя́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. молодявий — Молодистий, сов. моложавий. Словник синонімів Караванського
  3. молодявий — див. молодий Словник синонімів Вусика
  4. молодявий — -а, -е. Те саме, що моложавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молодявий — МОЛОДЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що моложа́вий. Ця її усмішка, її молодяве й свіже обличчя заперечували, що їй понад п'ятдесят років (Є. Кротевич); На порозі стояв Ігнатій Романюк, сивоголовий чоловік непевного віку, молодявий, ставний (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  6. молодявий — МОЛОДЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що моложа́вий. Ця її усмішка, її молодяве й свіже обличчя заперечували, що їй понад п’ятдесят років (Крот., Сини.., 1948, 86); На порозі стояв Ігнатій Романюк, сивоголовий чоловік непевного віку, молодявий, ставний (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 146). Словник української мови в 11 томах
  7. молодявий — Молодя́вий, -а, -е Молодой, моложавый. ЗЮЗО. II. 452. Словник української мови Грінченка