молодь

МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. (нове покоління). Молодь схильна до справедливості, добра й свободи (Вас. Шевчук); -. Що за юнацтво, поглянь! Скільки сили у них бойової! (М. Зеров); Черниш теж, звичайно, хотів би мати у себе людей вивірених, досвідчених, на яких з певністю можна покластись. Але він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк (О. Гончар); Вперед, на захід юнь орлина несе любов свою і гнів, і зустрічає Україна своїх сподіваних синів (В. Сосюра); -. Наша молоднеча так розпустилась, що й ходить по вулицях небезпечно (І. Нечуй-Левицький); -. Гоп! Гоп!.. Молодята! І дівчата і хлоп'ята! Годі бігать і скакать, Буду загадку казать (Л. Глібов); А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять, — Так як перемита (пісня); Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Ю. Яновський); -. Значить, ви увесь час охороняли мене? — Так, — відповіла Люба. — Про молоде пагіння треба старанно дбати (В. Собко); (Зозуля:) Категоричний привіт міністерський зеленій памолоді (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

молодь — (молоде покоління людей) юнацтво, розм. молодята. Словник синонімів Полюги
молодь — мо́лодь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
молодь — Соціально-демографічна група, яка виокремлюється на основі сукупності вікових характеристик, соціального статуса і зумовлюється тією чи іншою соціально-психологічною властивістю, яка визначається суспільним укладом... Словник із соціальної роботи
молодь — Юнь, юнацтво, молоді люди <�голови>, юнаки й дівчата, р. молоднеча, молодята, з. челядь; (молоде покоління) доріст; жм. молодіж. Словник синонімів Караванського
молодь — -і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. || Молоді люди; юнаки й дівчата. Великий тлумачний словник сучасної мови
молодь — МО́ЛОДЬ, і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. – От тепер придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона твердіша й просто розумніша від нас (Г. Хоткевич); // Молоді люди; юнаки й дівчата. Коло Гущі скоро скупчилась молодь (М. Словник української мови у 20 томах
МОЛОДЬ — • "МОЛОДЬ" - видавництво. Засн. 1923 у Харкові під назвою "Молодий робітник" на базі сектору преси ЦК КСМУ, що видавав книги і брошури з 1920; 1930 — 41 — "Молодий більшовик". З 1934 — у Києві. 1945 (після війни) поновлює роботу як Держ. вид-во дит. Українська літературна енциклопедія
молодь — Мо́лодь, -ді, -ді, мо́лоддю, мо́лоде! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
молодь — МО́ЛОДЬ, і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. — От тепер придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона твердіша й просто розумніша від нас (Хотк., І, 1966, 144); // Молоді люди; юнаки й дівчата. Коло Гущі скоро скупчилась молодь (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
молодь — Молодь, -ді ж. Молодежь. Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не буде. Ном. № 12565. А зосталась дома тільки молодь, що літать не вміє. К. Словник української мови Грінченка