молодь
МО́ЛОДЬ, і, ж.
Молоде, підростаюче покоління; юнацтво.
– От тепер придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона твердіша й просто розумніша від нас (Г. Хоткевич);
// Молоді люди; юнаки й дівчата.
Коло Гущі скоро скупчилась молодь (М. Коцюбинський);
Людей було вже чимало, і ще надходили. Більше молодь: хлопці, дівчата... (А. Головко).
(1) Позаспілко́ва мо́лодь іст. – молодь, яка не перебуває в комсомолі; некомсомольці.
Слідом за комсомольцями потяглася до колгоспного двору й позаспілкова молодь, а за нею дехто і з старших придибав (В. Кучер);
Шко́ла сільсько́ї (робітни́чої і т. ін.) мо́лоді див. шко́ла.
◇ (2) Золота́ мо́лодь – презирлива назва байдикуючої молоді з дворянсько-буржуазних верств суспільства.
Мені не містилося в голові, щоб той Солонина, якого я досі звик бачити в товаристві провінціальної “золотої молоді”, пишного своєю бездоганно модною одежею, коректністю та аристократичними звичками, цей урядовець з блискучою пришлістю та впливовими родинними зв'язками – опинивсь раптом на селі в ролі сільського крамаря!.. (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- молодь — (молоде покоління людей) юнацтво, розм. молодята. Словник синонімів Полюги
- молодь — мо́лодь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- молодь — Соціально-демографічна група, яка виокремлюється на основі сукупності вікових характеристик, соціального статуса і зумовлюється тією чи іншою соціально-психологічною властивістю, яка визначається суспільним укладом... Словник із соціальної роботи
- молодь — Юнь, юнацтво, молоді люди <�голови>, юнаки й дівчата, р. молоднеча, молодята, з. челядь; (молоде покоління) доріст; жм. молодіж. Словник синонімів Караванського
- молодь — -і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. || Молоді люди; юнаки й дівчата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- МОЛОДЬ — • "МОЛОДЬ" - видавництво. Засн. 1923 у Харкові під назвою "Молодий робітник" на базі сектору преси ЦК КСМУ, що видавав книги і брошури з 1920; 1930 — 41 — "Молодий більшовик". З 1934 — у Києві. 1945 (після війни) поновлює роботу як Держ. вид-во дит. Українська літературна енциклопедія
- молодь — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
- молодь — Мо́лодь, -ді, -ді, мо́лоддю, мо́лоде! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- молодь — МО́ЛОДЬ, і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. — От тепер придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона твердіша й просто розумніша від нас (Хотк., І, 1966, 144); // Молоді люди; юнаки й дівчата. Коло Гущі скоро скупчилась молодь (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- молодь — Молодь, -ді ж. Молодежь. Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не буде. Ном. № 12565. А зосталась дома тільки молодь, що літать не вміє. К. Словник української мови Грінченка