1. Українська літературна енциклопедія

МОЛОДЬ

МО́ЛОДЬ

• "МОЛОДЬ"

- видавництво. Засн. 1923 у Харкові під назвою "Молодий робітник" на базі сектору преси ЦК КСМУ, що видавав книги і брошури з 1920; 1930 — 41 — "Молодий більшовик". З 1934 — у Києві. 1945 (після війни) поновлює роботу як Держ. вид-во дит. та юнацької л-ри України, тепер. назва — з 1948. Видає сусп.-політ., худож.-докум., публіцист. л-ру для юнацтва, сучас. укр. поезію, прозу, драматургію, переклади з л-р ін. народів. У вид-ві "М." вийшли твори Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Панаса Мирного, А. Тесленка, М. Лермонтова, М. Горького, А. Чехова, І. Тургенєва, Дж. Лондона, В. Гюго, Е. Золя та ін. У 20-х pp. випущені поет. збірки "КСМ" П. Усенка, "Червоний заспів" В. Чумака, твори А. Головка, О. Донченка, І. Микитенка, І. Багмута та ін. Видано романи "Як гартувалася сталь" М. Островського (1934, вперше укр. мовою), "Молодість" О. Бойченка, "Прапороносці" О. Гончара (обидва — 1946, перші публікації), твори П. Тичини, М. Рильського, О. Довженка, М. Бажана, А. Малишка, Петра Панча, Ю. Мушкетика, Л. Костенко, Д. Павличка, Б. Олійника,

І. Драча, Григорія Тютюнника, Є. Гуцала, Р. Лубківського та ін. Книжкові серії "М.": "Джерело", "Компас", "Перша книга прозаїка", "Перша поетична збірка" (всі — з 1965), "Уславлені імена" (з 1966), "Молода поезія країни" (1969 — 78), "Молода проза країни" (з 1978), "Поетична касета" (з 1987) та ін. Бере участь у випуску міжвидавничої серії "Шкільна бібліотека" (з 1964).

■ Літ.: Давидов А. Завжди з сучасником. В кн.: Література Діти. Час, в. 11. К., 1986.

С. Ю. Голик.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодь — (молоде покоління людей) юнацтво, розм. молодята. Словник синонімів Полюги
  2. молодь — мо́лодь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. молодь — Соціально-демографічна група, яка виокремлюється на основі сукупності вікових характеристик, соціального статуса і зумовлюється тією чи іншою соціально-психологічною властивістю, яка визначається суспільним укладом... Словник із соціальної роботи
  4. молодь — Юнь, юнацтво, молоді люди <�голови>, юнаки й дівчата, р. молоднеча, молодята, з. челядь; (молоде покоління) доріст; жм. молодіж. Словник синонімів Караванського
  5. молодь — -і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. || Молоді люди; юнаки й дівчата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. молодь — МО́ЛОДЬ, і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. – От тепер придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона твердіша й просто розумніша від нас (Г. Хоткевич); // Молоді люди; юнаки й дівчата. Коло Гущі скоро скупчилась молодь (М. Словник української мови у 20 томах
  7. молодь — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
  8. молодь — Мо́лодь, -ді, -ді, мо́лоддю, мо́лоде! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. молодь — МО́ЛОДЬ, і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. — От тепер придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона твердіша й просто розумніша від нас (Хотк., І, 1966, 144); // Молоді люди; юнаки й дівчата. Коло Гущі скоро скупчилась молодь (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. молодь — Молодь, -ді ж. Молодежь. Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не буде. Ном. № 12565. А зосталась дома тільки молодь, що літать не вміє. К. Словник української мови Грінченка