молодь

Соціально-демографічна група, яка виокремлюється на основі сукупності вікових характеристик, соціального статуса і зумовлюється тією чи іншою соціально-психологічною властивістю, яка визначається суспільним укладом, культурою і закономірностями соціалізації. Вікові категорії – від 16-17 до 25-30 років.

англ. the youth; нім. Jugend f=; угор. ifjúság; рос. молодежь.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодь — (молоде покоління людей) юнацтво, розм. молодята. Словник синонімів Полюги
  2. молодь — мо́лодь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. молодь — Юнь, юнацтво, молоді люди <�голови>, юнаки й дівчата, р. молоднеча, молодята, з. челядь; (молоде покоління) доріст; жм. молодіж. Словник синонімів Караванського
  4. молодь — -і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. || Молоді люди; юнаки й дівчата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молодь — МО́ЛОДЬ, і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. – От тепер придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона твердіша й просто розумніша від нас (Г. Хоткевич); // Молоді люди; юнаки й дівчата. Коло Гущі скоро скупчилась молодь (М. Словник української мови у 20 томах
  6. МОЛОДЬ — • "МОЛОДЬ" - видавництво. Засн. 1923 у Харкові під назвою "Молодий робітник" на базі сектору преси ЦК КСМУ, що видавав книги і брошури з 1920; 1930 — 41 — "Молодий більшовик". З 1934 — у Києві. 1945 (після війни) поновлює роботу як Держ. вид-во дит. Українська літературна енциклопедія
  7. молодь — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
  8. молодь — Мо́лодь, -ді, -ді, мо́лоддю, мо́лоде! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. молодь — МО́ЛОДЬ, і, ж. Молоде, підростаюче покоління; юнацтво. — От тепер придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона твердіша й просто розумніша від нас (Хотк., І, 1966, 144); // Молоді люди; юнаки й дівчата. Коло Гущі скоро скупчилась молодь (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. молодь — Молодь, -ді ж. Молодежь. Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не буде. Ном. № 12565. А зосталась дома тільки молодь, що літать не вміє. К. Словник української мови Грінченка