1. Словник синонімів української мови

монолітний

ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Щасливий гомін та дружній сміх сплітався в єдину симфонію звуків і кольорів (О. Гончар); І Максименки, і Крупіни переїхали в Романівку .. з Чорнобильського району. Живуть вони одним домом (з газети); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб'єктивного бажання (з журналу); В інтер'єрі гуцульських хат важлива роль належить конструкціям: поперечним і поздовжнім сволокам, стелі й підлозі, стінам з вікнами і дверима, які утворюють зі зрубом цільну пластичну композицію (Українська хата); Ботев-революціонер і Ботев-поет неподільні (М. Рильський); Дисципліна основа колективу, саме вона згуртовує, цементує його, робить монолітним (з газети); Сам прогрес науки і техніки посилює в свідомості сучасної людини відчуття вселюдської спорідненості і нероздільності долі народів (з посібника); Єдину й неділиму Росію, мов шашелі, роз'їли дрібні правителі (М. Стельмах); З різних об'явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка).

СУЦІ́ЛЬНИЙ (який являє собою щось одне ціле або зроблений з одного цілого); ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ (який складається або зроблений з однієї речовини, з одного шматка чого-небудь); МОНОЛІ́ТНИЙ (про кам'яні і т. п. маси); ГЛУХИ́Й (про стіну, паркан і т. ін. — без отворів). Гора — суцільний камінь, суцільна скеля, лиш де-не-де вкрита землею (М. Коцюбинський); Стали зникати меблі, виготовлені з цілісної деревини. Пішли в хід деревостружкові плити (з газети); Він вказував на колони монолітного мармуру, що підіймалися обабіч (О. Гончар); Монолітний бетон; Незабаром вони опинилися біля зборні, ..перелізли через пліт і, тремтячи, стали під глухою стіною холодної (М. Стельмах).

УНІТА́РНИЙ (який становить собою одне ціле), ОБ'Є́ДНАНИЙ, СОБО́РНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ. Унітарна держава; Соборна Україна.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монолітний — монолі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. монолітний — Суцільний; П. міцно згуртований <�об'єднаний, збратаний, злютований>; п! ЦІЛІСНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. монолітний — див. твердий Словник синонімів Вусика
  4. монолітний — -а, -е. 1》 Прикм. до моноліт; який є монолітом. || Суцільний. 2》 перен. Міцно згуртований, об'єднаний. || Цілісний, суцільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. монолітний — Суцільний, міцний Словник чужослів Павло Штепа
  6. монолітний — МОНОЛІ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до монолі́т; який є монолітом. Він вказував на колони монолітного мармуру, що підіймалися обабіч (О. Гончар); // Суцільний. Безкаркасні стіни .. Словник української мови у 20 томах
  7. монолітний — монолі́тний (від моноліт) 1. Висічений з цілої брили. 2. Переносно – суцільний, єдиний, згуртований. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. монолітний — Монолі́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. монолітний — МОНОЛІ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до монолі́т; який є монолітом. Він вказував на колони монолітного мармуру, що підіймалися обабіч (Гончар, І, 1954, 265); // Суцільний. Безкаркасні стіни.. Словник української мови в 11 томах