монопольник
ШИНКА́Р (господар шинку), КОРЧМА́Р (КОРШМА́Р), ОРАНДА́Р (ОРЕНДА́Р) заст., ЦІЛУВА́ЛЬНИК заст., МОНОПО́ЛЬНИК заст. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Коцюбинський); Коли корчмар, завозившися коло стола Срібнарчуків, не так борзо підбіг, Марусяк рвонув його за бороду (Г. Хоткевич); Наїхали пани Та ще орандарі Воли й вози забирать... (пісня); Місцевий орендар набив повну комору заставами (Н. Кобринська); Кине (дяк гроші) на стіл перед запливлим салом цілувальником (Н. Рибак); (Вареник:) Хто б вас пожалів, якби не я, хто б зарятував при нужді! Піди до монопольщика — чи зарятує? (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монопольник — монопо́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- монопольник — -а, ч., заст. Продавець монопольки (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- монопольник — МОНОПО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Продавець монопольки (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- монопольник — МОНОПО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Продавець монопольки (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах