1. Словник синонімів української мови

монополія

ШИНО́К (невеликий заклад, де продаються спиртні напої), КОРЧМА́ (КОРШМА́), ОРА́НДА (ОРЕ́НДА) заст., КРУЖА́ЛО заст., КАБА́К заст., ШИНК заст., діал.; МОНОПО́ЛЬКА заст. розм., МОНОПО́ЛІЯ заст. розм. (такий заклад, де торгували казенною горілкою). Як іти од нашої слободи до Любчиків, то при дорозі шинок стояв (Марко Вовчок); На місці причалу колись пором був, а там корчма стояла, де зараз Палац культури афішами блищить (О. Гончар); — Приведи по обіді музики в оранду, бо я танцювати хочу (І. Нечуй-Левицький); Гарно нарядилась (Дидона), Як би в оренду на танець (І. Котляревський); (Сильвестр:) Пробач нас, княже, ледве розшукали Цього ми грека в ближньому кружалі, Де чаші він зі смаком вихиляв (І. Кочерга); Тепер же мені Немає рідні. Є в мене п'ятак, Піду я в кабак (М. Чернявський); А тепер ми розійшлись, Батько шинк тримати, А я не так до шинку, Як люблю орати (С. Руданський); Побазарувавши, дід заходив до "монопольки" (П. Панч); Мерщій подався (Василь Іванович) до своєї монополії (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монополія — монопо́лія іменник жіночого роду виключне право; об'єднання з метою контролю ринку Орфографічний словник української мови
  2. монополія — (виробнича) трест, концерн, картель, синдикат; монополь. Словник синонімів Караванського
  3. монополія — [монопол'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. монополія — -ї, ж. 1》 без додатка і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. || Зосередження будь-чого в розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи і т. ін. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. монополія — МОНОПО́ЛІЯ, ї, ж. 1. без дод. і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. Млинарство [у XIV –XV ст. Словник української мови у 20 томах
  6. монополія — (англ. mопорolу) 1. виключне право, що надається державі, підприємству чи фізичній особі на здійснення певної діяльності; ринкова ситуація, коли певний товар постачається єдиним виробником. Економічний словник
  7. монополія — монопо́лія (грец. μονοπωλια, від μόνος – один і πωλέω – продаю) 1. Виключне право на володіння будь-чим або здійснення якихось заходів (напр., М. валютна). 2. Характерне для капіталізму панування в певній галузі (М. капіталістичні). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. монополія — 1. структура ринку, на якому виступає лише один постачальник певних товарів і послуг; 2. м. природна — галузі промисловості, в яких межовий ефект настільки вагомий, що вижити може лише одне підприємство, яке витіснить з ринку решту конкурентів; 3. Універсальний словник-енциклопедія
  9. монополія — Монопо́лія, -лії, -лією; -лії, -лій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. монополія — МОНОПО́ЛІЯ, ї, ж. 1. без додатка і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. Млинарство [у XIV-XV ст. ] являло собою джерело значних доходів феодалів І було їх монополією (Іст. Словник української мови в 11 томах
  11. монополія — рос. монополия 1. Виключне право на володіння будь-чим, або здійснення будь-яких заходів виробничої, господарської, комерційної, правової, адміністративної чи іншої діяльності, придбання (одержання) фізичною чи юридичною особою... Eкономічна енциклопедія