монополія

(англ. mопорolу)

1. виключне право, що надається державі, підприємству чи фізичній особі на здійснення певної діяльності; ринкова ситуація, коли певний товар постачається єдиним виробником.

2. комплекс спостережень і досліджень, які стосуються змін у навколишньому середовищі, викликаних діяльністю людини, з метою одержання необхідної інформації для розробки програми та прийняття рішень.

3. систематичне відстеження, вивчення стану соціальних явищ і процесів, зіставлення результатів постійних спостережень для одержання обґрунтованих уявлень про їх дійсний стан, тенденції розвитку.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монополія — монопо́лія іменник жіночого роду виключне право; об'єднання з метою контролю ринку Орфографічний словник української мови
  2. монополія — (виробнича) трест, концерн, картель, синдикат; монополь. Словник синонімів Караванського
  3. монополія — [монопол'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. монополія — -ї, ж. 1》 без додатка і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. || Зосередження будь-чого в розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи і т. ін. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. монополія — МОНОПО́ЛІЯ, ї, ж. 1. без дод. і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. Млинарство [у XIV –XV ст. Словник української мови у 20 томах
  6. монополія — монопо́лія (грец. μονοπωλια, від μόνος – один і πωλέω – продаю) 1. Виключне право на володіння будь-чим або здійснення якихось заходів (напр., М. валютна). 2. Характерне для капіталізму панування в певній галузі (М. капіталістичні). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. монополія — 1. структура ринку, на якому виступає лише один постачальник певних товарів і послуг; 2. м. природна — галузі промисловості, в яких межовий ефект настільки вагомий, що вижити може лише одне підприємство, яке витіснить з ринку решту конкурентів; 3. Універсальний словник-енциклопедія
  8. монополія — ШИНО́К (невеликий заклад, де продаються спиртні напої), КОРЧМА́ (КОРШМА́), ОРА́НДА (ОРЕ́НДА) заст., КРУЖА́ЛО заст., КАБА́К заст., ШИНК заст., діал.; МОНОПО́ЛЬКА заст. розм., МОНОПО́ЛІЯ заст. розм. (такий заклад, де торгували казенною горілкою). Словник синонімів української мови
  9. монополія — Монопо́лія, -лії, -лією; -лії, -лій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. монополія — МОНОПО́ЛІЯ, ї, ж. 1. без додатка і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. Млинарство [у XIV-XV ст. ] являло собою джерело значних доходів феодалів І було їх монополією (Іст. Словник української мови в 11 томах
  11. монополія — рос. монополия 1. Виключне право на володіння будь-чим, або здійснення будь-яких заходів виробничої, господарської, комерційної, правової, адміністративної чи іншої діяльності, придбання (одержання) фізичною чи юридичною особою... Eкономічна енциклопедія