монополія

Значення в інших словниках

1. монополія — монопо́лія іменник жіночого роду виключне право; об'єднання з метою контролю ринку Орфографічний словник української мови
2. монополія — (виробнича) трест, концерн, картель, синдикат; монополь. Словник синонімів Караванського
3. монополія — [монопол'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
4. монополія — -ї, ж. 1》 без додатка і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. || Зосередження будь-чого в розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи і т. ін. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. монополія — МОНОПО́ЛІЯ, ї, ж. 1. без дод. і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. Млинарство [у XIV –XV ст. Словник української мови у 20 томах
6. монополія — (англ. mопорolу) 1. виключне право, що надається державі, підприємству чи фізичній особі на здійснення певної діяльності; ринкова ситуація, коли певний товар постачається єдиним виробником. Економічний словник
7. монополія — монопо́лія (грец. μονοπωλια, від μόνος – один і πωλέω – продаю) 1. Виключне право на володіння будь-чим або здійснення якихось заходів (напр., М. валютна). 2. Характерне для капіталізму панування в певній галузі (М. капіталістичні). Словник іншомовних слів Мельничука
8. монополія — 1. структура ринку, на якому виступає лише один постачальник певних товарів і послуг; 2. м. природна — галузі промисловості, в яких межовий ефект настільки вагомий, що вижити може лише одне підприємство, яке витіснить з ринку решту конкурентів; 3. Універсальний словник-енциклопедія
9. монополія — ШИНО́К (невеликий заклад, де продаються спиртні напої), КОРЧМА́ (КОРШМА́), ОРА́НДА (ОРЕ́НДА) заст., КРУЖА́ЛО заст., КАБА́К заст., ШИНК заст., діал.; МОНОПО́ЛЬКА заст. розм., МОНОПО́ЛІЯ заст. розм. (такий заклад, де торгували казенною горілкою). Словник синонімів української мови
10. монополія — МОНОПО́ЛІЯ, ї, ж. 1. без додатка і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. Млинарство [у XIV-XV ст. ] являло собою джерело значних доходів феодалів І було їх монополією (Іст. Словник української мови в 11 томах
11. монополія — рос. монополия 1. Виключне право на володіння будь-чим, або здійснення будь-яких заходів виробничої, господарської, комерційної, правової, адміністративної чи іншої діяльності, придбання (одержання) фізичною чи юридичною особою... Eкономічна енциклопедія