монстр

ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст. Серед білого дня на очах у селян невідома потвора хапала цих жовтодзьобих птахів і тягла їх на дно (О. Донченко); Очей почвари не міг Іван добачити, бо вони були заховані під довжелезними, навислими віями з товстої кори (І. Франко); Заблищали вікна у тюрмі, мов окате страховище сотню очей визвірило (Панас Мирний); Згадав (Микоша) казки, які розповідала няня Гапа про лісовиків, про страховиська із звірячими головами (О. Полторацький); Раз пішов я на отаву І наткнувся на прояву: Довга-довга і страшенна, Мов гадюка здоровенна, Голова десь за горами, Ноги вперлись між лісами (Л. Глібов); Наповзала (ніч) з усіх боків, як ті видива-чудовиська, потвори з давно забутих наївних дитячих казок (І. Багряний); Здавалося, що там, на дні сеї дикої глибини виє щось.. І от почне зараз вилізати смердюче хвостате чудовище (Г. Хоткевич); Хто він — морський змій? Казкова тварина чи океанський монстр, що існує насправді? (з журналу); (Хор:) Котра, скажи, ти З Форкіса дочок? Бо добре бачу вже — Ти з його роду. Мабуть, одна з Грай хмуровидих, Що вживають по черзі вдвох Одне око й один зуб, — Жаховиті прочвари! (переклад М. Лукаша).

СТРАХІ́ТТЯ (фантастична істота незвичайного, страшного, потворного вигляду), СТРАХО́ВИСЬКО, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХ перев. мн., МОНСТР книжн., ЧУДО́ВИСЬКО, ЧУДО́ВИЩЕ рідше, ПРИМА́РА, СТРАХОВИ́ДЛО розм., СТРАШИ́ЛО розм., СТРАШИ́ДЛО розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., ЧУ́ДИСЬКО розм., ЧУ́ДИЩЕ рідше. А кругом балки в грізне військо вирядились тіні всякого страхіття й примар з відьмами й мерцями (С. Васильченко); Замигтіли недобрі зеленкуваті очі, і це їй нагадало клапті з тих казок, де страховища стережуть нечисті багатства (М. Стельмах); Темна маса кінського табуна ворушилася, мов якесь волохате чудовисько (О. Донченко); Став мій Лис, оглядає те чудовище, що зробилося з нього, обнюхує, пробує обтріпатися — не йде (І. Франко); Йому знайшли коня й він полетів у ніч, у ліс. Не боявся ні Дива, ні Мари, ні Желі, ні інших страховидл, про які чув з дитинства (з газети); Здалося.., начебто він вступив в єдиноборство з якимсь жахливим чудиськом (Є. Кротевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монстр — монстр іменник чоловічого роду, істота потвора Орфографічний словник української мови
  2. монстр — див. ПОТВОРА. Словник синонімів Караванського
  3. монстр — див. жорстокий; привид; страшило Словник синонімів Вусика
  4. монстр — -а, ч. 1》 Виродок, потвора. 2》 перен., лайл. Про людину, що вирізняється своїми негативними рисами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. монстр — МОНСТР, а, ч. 1. Виродок, потвора. Окрім того, що розважався на святах, цар завше мав якусь свою власну розвагу..: карликів, слонів, зміїних монстрів і всіляких виродків, закрашених у горілці (Ю. Мушкетик). 2. перен., лайл. Словник української мови у 20 томах
  6. монстр — (франц. monstre, від лат. monstrum – диво, потвора) страховисько, потвора. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. монстр — МОНСТР, а, ч. 1. заст. Виродок, потвора. 2. перен., лайл. Про людину, що різко виділяється своїми негативними рисами. Волобуєв став лаяти себе. На біса він зв’язався з цим монстром [Крамаренком]? З цим широкоштанним убозтвом? (Мур., Свіже повітря.., 1962. 110). Словник української мови в 11 томах