морочливий

ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. — якому важко догодити); ЗАБА́ГЛИВИЙ (який має багато забаганок); БА́ЛУВАНИЙ (розбещений, із примхами). Була собі Галя,.. І багата, і вродлива, Тільки дуже вередлива (Л. Глібов); Андрій ріс балуваним і примхливим хлопчиськом (Д. Ткач); Марина то журилася, то сміялася або не знати чого ставала вередлива й капризна (І. Сенченко); (Клавочка:) Стійте, куди ж ви? І пожартувати не можна... Яке комизливе цвіркуня (І. Кочерга); Досягнувши свого, химерна дівчина втрачала спортивний інтерес до упокорення об'єкта (Ірина Вільде); Наш Фокс страшно перебірливий. Якийсь час узагалі не хотів їсти м'яса, тепер знову їсть (переклад М. Лукаша); — Сину мій, сину, — каже (Орлиха), — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна (Марко Вовчок); — Ще не знаєте ви, що вселилася родичка до нас? Така вже ..морочлива — крий боже! (Марко Вовчок); — У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат (Г. Хоткевич); Хто храми.. Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак, вибагливий і строгий, — А я.. Хатинку виліпив (М. Рильський); Юзина приязнь була неспокійна, забаглива (Леся Українка). — Пор. 1. примхли́вий.

ПА́МОРОЧЛИВИЙ (який паморочить), ЗАПА́МОРОЧЛИВИЙ, ОДУРМА́НЛИВИЙ, ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, ДУРМА́ННИЙ розм., МОРО́ЧЛИВИЙ розм. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому (Д. Ткач); У камері стояло важке, запаморочливе повітря (Ю. Збанацький); Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо, і їм немає потреби вбивати одні одних своїми одурманливими пахощами, як це роблять їхні родички-лісовички (В. Земляк); Все тут (на ярмарку) зливалося в гарячий, розмірений, одурманюючий гул (О. Гончар); З саду линули дурманні запахи південних квітів (Ю. Смолич); Перед нею мигнула блискавка, а під ногами запалась земля. Глибока, морочлива чорна безодня (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морочливий — моро́чливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. морочливий — Клопітний, клопіткий, морокуватий, р. морочний; (- задачу) крутий, складний, св. головоломний; (- прірву) паморочливий; (- дитину) вибагливий, перебірливий, вередливий. Словник синонімів Караванського
  3. морочливий — див. складний Словник синонімів Вусика
  4. морочливий — -а, -е, розм. 1》 Те саме, що клопітний 2). 2》 Те саме, що паморочливий 1). 3》 Те саме, що вередливий 1); капризний, примхливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. морочливий — МОРО́ЧЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що клопітни́й 2. – Перш ніж почати з вами працю, мушу сказати вам от що: ви, певне, негаразд уявляєте собі, яку складну роботу беремо ми на себе: робота має бути морочлива, довга і, може... Словник української мови у 20 томах
  6. морочливий — Моро́чливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. морочливий — МОРО́ЧЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що клопітни́й 2. — Перш ніж почати з вами працю, мушу сказати вам от що: ви, певне, негаразд уявляєте собі, яку складну роботу беремо ми на себе: робота має бути морочлива, довга і, може... Словник української мови в 11 томах
  8. морочливий — Моро́чливий, -а, -е Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця. Подольск. г. Словник української мови Грінченка