морочитися

ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм., ВАЛА́НДАТИСЯ розм., ЯЛО́ЗИТИСЯ розм., ШПО́РТАТИСЯ розм., ШУПО́РТАТИСЯ діал., МУСУВА́ТИСЯ діал. (повільно). Заклопотана та серйозна, вона возилася коло чогось у сторожці-кухні (С. Васильченко); Командир.. вовтузився з кількома бійцями в кутку біля недавно одержаних автоматів (О. Гончар); Христя довбається над мережкою (Панас Мирний); Зіпсувався мотор. Шофер длубався в ньому аж до вечора (Ю. Мокрієв); В кінці вулиці, на тротуарі, порпався біля мотоцикла незнайомий юнак (Я. Качура); Побачив Барабаш, що тракторист біля трактора морочиться, підійшов, спитав, що трапилось (А. Головко); (Убийбатько:) Ти все ще з доповіддю.. воловодишся? (І. Микитенко); Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп'я довго мусувалося, поки одстебнуло її (П. Мирний). — Пор. 2. господарюва́ти, 1. по́ратися.

МУ́ЧИТИСЯ розм. (робити щось, докладаючи великих зусиль), МОРДУВА́ТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИСЯ розм.; МОРО́ЧИТИСЯ, МА́ТИСЯ розм. (мати клопіт, мороку з чимсь). — Док.: зму́читися, заму́читися, змордува́тися, заморо́читися. Завтра буде важкий день.. Знову треба робити гідрологічний розріз поперек течії і мучитись з вантажем біля вертушки (М. Трублаїні); Цілу годину мордувався Гануш, направляючи на клавіші пальці своєї старої учениці (І. Нечуй-Левицький); А Марина тим часом стала марудитися біля вікна, не можучи розчинити його (М. Стельмах); Марія примусила його майже всю ніч морочитися на кухні (В. Собко); Ніякого в нього підходу до.. дівчат.. Ох, малася ж я з ним! (В. Речмедін).

ПО́РАТИСЯ (виконувати якусь, перев. хатню, роботу, займатися дрібними, перев. господарськими, справами тощо), КЛОПОТА́ТИСЯ, КЛОПОТА́ТИ рідше, ОРУ́ДУВАТИ розм., ТОВКТИ́СЯ розм., ЧОВПТИ́СЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., КОПИРСА́ТИСЯ розм., КУЙО́ВДИТИСЯ фам., ВОРОЖИ́ТИ жарт., ПРА́ВИТИСЯ заст., УВИХА́ТИСЯ (ВВИХА́ТИСЯ) діал. До хати йому йти не хотілося. Без будь-якої потреби він порався в коморі біля засік з добірним зерном (А. Шиян); Під казаном з літеплом ледве тліло сяке-таке багаття. Мати, видимо, ще з ночі клопочеться з пранням (І. Ле); (Настя:) Еге, доню, ти клопочи, порядкуй, душко моя, а я в кунпанії посиджу... (М. Кропивницький); Ольга легко орудувала на кухоньці, робота просто співала в її руках (П. Дорошко); А той, про кого дівчина думала, тим часом товкся та клопотавсь по господарству (Б. Грінченко); Перегуда одімкнув знову кузню і човпся там з ранку до ночі (А. Іщук); Марія примусила його майже всю ніч морочитися на кухні (В. Собко); Вона ще чогось там куйовдилась коло печі, щось наказувала Іваньці, коли двері відчинились (Грицько Григоренко); Кіра Василівна ворожила біля вазочок з варенням, домашнім печивом, потім розлила чай (П. Кочура); З раннього ранку і до пізньої ночі вона все на ногах, все нишпорить, правиться і в хаті і надворі, і коло печі (Панас Мирний); Бабня ввихалася — Андрієві годила. Сестри жінчині вже п'яту піч дарунків випікали (Я. Качура). — Пор. 1. вози́тися, 2. господарюва́ти.