1. Словник синонімів української мови

морщити

МО́РЩИТИ (робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо; утворювати брижі перев. на поверхні води), ЗМО́РЩУВАТИ, БРИ́ЖИТИ (перев. поверхню води); НАМО́РЩУВАТИ (шкіру обличчя або якоїсь його частини). — Док.: змо́рщити, помо́рщити, збри́жити, намо́рщити. Підвівся (Іван), поправив краватку, руки за спину, чемний, спокійний, лише з обличчя дуже блідий, чоло морщить (В. Дрозд); Вітер морщив у калюжах синю воду (Я. Гримайло); Сіроух зморщив кумедно свого злегка вкритого ластовинням носа (Д. Бедзик); Язики полум'я коливалися від вітру. Важкий і мокрий, він летів над водою і брижив її дзеркало (П. Панч); Вона замислюється, наморщує невисокий лоб і занепокоєний носик (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морщити — мо́рщити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. морщити — -щу, -щиш, недок., перех. 1》 Робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо. 2》 Утворювати брижі на поверхні води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морщити — 1. морхнути, поморхнути, зморхувати, змерхнути, позморхувати 2. (тканину) брижити, побрижати, збрижати, збрижити, позбрижати Словник чужослів Павло Штепа
  4. морщити — МО́РЩИТИ, щу, щиш, недок., що. 1. Робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо. Ясь надимався, взявшись у бік рукою, супив брови, морщив своє молоде лице, щоб додати собі більше панського виду (І. Словник української мови у 20 томах
  5. морщити — мо́рщити із се́бе сироту́, зневажл. Видавати себе за бідного, нещасного; прибіднятися. Особливо ж смішна була величезна, могуча (могутня) стать Вовкуна, коли він кулився, і кривився, і морщив із себе сироту (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  6. морщити — МО́РЩИТИ, щу, щиш, недок., перех. 1. Робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо. Ясь надимався, взявшись у бік рукою, супив брови, морщив своє молоде лице, щоб додати собі більше панського виду (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. морщити — Морщити, -щу, -щиш гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Левиц. І. 219. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи. Словник української мови Грінченка