мулла
СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.; ДУХІВНИ́К (священик, у якого хто-небудь постійно сповідається), СПОВІДА́ЛЬНИК, СПОВІ́ДНИК, СПОВІДА́Ч рідше; ПРО́БОЩ церк., ПА́РОХ діал. (парафіяльний священик); КСЬО́НДЗ, КАНО́НІК (католицький); ПА́СТОР (протестантський); МУЛЛА́ (ісламський). Священик одчинив царські врата, почав кадити по церкві (І. Нечуй-Левицький); Вже кілька днів попи у великодніх золотистих ризах правлять молебні над криничкою (М. Стельмах); Князь і княгиня, верховні духовні ієреї церкви, мужі київські старші й молодші стали на заборолі (П. Загребельний); Панотець уважно вислухав його (М. Коцюбинський); Сказала (Маруся) о. Василеві; гадала, що він, як пастир духовний, прийме цю вість близько до серця (Г. Хоткевич); Тринадцять років (П. Тичини) пройшли за похмурими монастирськими стінами під суворим наглядом духівників (з журналу); Коли парафіяни довідались, якого дістали пароха, то зачали відказувати (Лесь Мартович).
Значення в інших словниках
- мулла — мулла́ іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири мулли́ Орфографічний словник української мови
- мулла — див. СВЯЩЕНИК. Словник синонімів Караванського
- мулла — -и, ч. Служитель релігійного культу в мусульман. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мулла — Священик (мохамедський), див. муфтій Словник чужослів Павло Штепа
- мулла — МУЛЛА́, и́, ч. Служитель релігійного культу в мусульман. Навколо тиша. Лиш од села, з високого стародавнього мінарету, долітають скрипучі, як немазане колесо, різкі згуки побожного поклику мулли (М. Словник української мови у 20 томах
- мулла — мулла́, молла́ (від араб. маула – пан, володар) в ісламі нижчий сан служителя релігійного культу. Часто М. виконує також функції вчителя й судді. Словник іншомовних слів Мельничука
- мулла — Мулла́, -лли́; му́лли, му́ллів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мулла — МУЛЛА́, и, ч. Служитель релігійного культу в мусульман. Навколо тиша. Лиш од села, з високого стародавнього мінарету, долітають скрипучі, як немазане колесо, різкі згуки побожного поклику мулли (Коцюб. Словник української мови в 11 томах