мурашка

МУРА́ШКА (невелика комаха ряду перетинчастокрилих), МУРА́ХА, МУРАВЕ́ЛЬ діал., МУРА́ВКА діал. У природі нема кращого захисника лісу, ніж мурашка (з газети); "Ну й людина оця кума Малашка: і за себе і за мене робить, наче та мураха" (Грицько Григоренко); Муравки трудяться й трудяться невтомно (О. Гончар).

МУРАШНЯ́ (збірн. до мура́шка), МУРА́ШКИ, МУРА́ХИ, МУРАШВА́ розм., КОМАШНЯ́ розм. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і жиють (А. Свидницький); Заметушились мурашки в руїнах мурашника (В. Гжицький); -. Стрибають коники, метелик в'ється понад стеблами, повзуть мурахи, сонечка (Є. Кротевич); На його шершавих підошвах уже кишіла мурашва (Григорій Тютюнник); Під дубочками, на осонні — комашині купини. Зачувши тепло, в них копошиться невгамовна комашня (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурашка — мура́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мурашка — Мураха, муравель, (тропічна) терміт; Р. комаха, комашка; д. муравка, зб. мурашва, мурашня. Словник синонімів Караванського
  3. мурашка — МУРА́ШКА див. мура́шки. Словник української мови у 20 томах
  4. мурашка — мура́шка: ◊ працювати як мура́шка → працювати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. мурашка — Йди лінивий до мурашки, та навчишся розуму не трошки. Мурашка дає добрий примір працьовитосте та витревалости. І мурашки мають подушки. Нарікання бідних, що сплять без подушок. Старається, як мурашка. Дуже ретельно працює. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. мурашка — Мура́шка, -шки, -шці; -ра́шки, -ра́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мурашка — МУРА́ШКА див. мура́шки. Словник української мови в 11 томах
  8. мурашка — Мурашка, -ки ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339. Словник української мови Грінченка