1. Словник синонімів української мови

мурашва

МУРАШНЯ́ (збірн. до мура́шка), МУРА́ШКИ, МУРА́ХИ, МУРАШВА́ розм., КОМАШНЯ́ розм. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і жиють (А. Свидницький); Заметушились мурашки в руїнах мурашника (В. Гжицький); -. Стрибають коники, метелик в'ється понад стеблами, повзуть мурахи, сонечка (Є. Кротевич); На його шершавих підошвах уже кишіла мурашва (Григорій Тютюнник); Під дубочками, на осонні — комашині купини. Зачувши тепло, в них копошиться невгамовна комашня (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурашва — мурашва́ іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
  2. мурашва — -и, ж. Збірн. до мурашка й мураха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мурашва — МУРАШВА́, и́, ж. Збірн. до мура́шка і мура́ха. Є прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (з наук. літ.); * У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  4. мурашва — (аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  5. мурашва — МУРАШВА́, и, ж. Збірн. до мура́шка й му́раха. Є прикмети, що перед дощем, бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41); *У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (Ів.. Життя.., 1945, 24). Словник української мови в 11 томах
  6. мурашва — Мурашва́, -ви ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. Мир. Пов. І. 170. Словник української мови Грінченка