мурашва

(аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. 1. Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька); Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар); Вовк (пес) одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало); Іван .. ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник); Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк); Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко); В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін); Синявін .. від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле); — Я пишу, а він (Ауер) підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк); Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній). 2. Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т. ін. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький); При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський); Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей); Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик); Коли ці сталеві громади (танки) з’явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар); Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч); Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака); — Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський). мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній). за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський); // зі сл. стра́шно, мо́торошно і т. ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно. аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк).

як мурашви́, зневажл. Дуже багато кого-небудь. — Там покупців — як мурашви. Туди-сюди кидаються, а брати не поспішають, бо за все треба дати справну копійчину (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурашва — мурашва́ іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
  2. мурашва — -и, ж. Збірн. до мурашка й мураха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мурашва — МУРАШВА́, и́, ж. Збірн. до мура́шка і мура́ха. Є прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (з наук. літ.); * У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  4. мурашва — МУРАШНЯ́ (збірн. до мура́шка), МУРА́ШКИ, МУРА́ХИ, МУРАШВА́ розм., КОМАШНЯ́ розм. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і жиють (А. Свидницький); Заметушились мурашки в руїнах мурашника (В. Гжицький); -. Словник синонімів української мови
  5. мурашва — МУРАШВА́, и, ж. Збірн. до мура́шка й му́раха. Є прикмети, що перед дощем, бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41); *У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (Ів.. Життя.., 1945, 24). Словник української мови в 11 томах
  6. мурашва — Мурашва́, -ви ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. Мир. Пов. І. 170. Словник української мови Грінченка