1. Словник української мови у 20 томах

мурашва

МУРАШВА́, и́, ж.

Збірн. до мура́шка і мура́ха.

Є прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (з наук. літ.);

* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (О. Іваненко).

◇ (1) Мурашва́ побі́гла спи́ною (д) див. мура́шки;

(2) Як мурашви́, зневажл. – дуже багато кого-небудь.

– Там покупців – як мурашви. Туди-сюди кидаються, а брати не поспішають, бо за все треба дати справну копійчину (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурашва — мурашва́ іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
  2. мурашва — -и, ж. Збірн. до мурашка й мураха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мурашва — (аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  4. мурашва — МУРАШНЯ́ (збірн. до мура́шка), МУРА́ШКИ, МУРА́ХИ, МУРАШВА́ розм., КОМАШНЯ́ розм. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і жиють (А. Свидницький); Заметушились мурашки в руїнах мурашника (В. Гжицький); -. Словник синонімів української мови
  5. мурашва — МУРАШВА́, и, ж. Збірн. до мура́шка й му́раха. Є прикмети, що перед дощем, бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41); *У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (Ів.. Життя.., 1945, 24). Словник української мови в 11 томах
  6. мурашва — Мурашва́, -ви ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. Мир. Пов. І. 170. Словник української мови Грінченка