мутний

КАЛАМУ́ТНИЙ (про воду та іншу рідину — не прозорий, не чистий), МУТНИ́Й розм., БАЛАМУ́ТНИЙ розм.; СКОЛО́ЧЕНИЙ, ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ розм. (який утратив прозорість). Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду (Т. Шевченко); Восени звичайно сільські ґаздині мочили в мутній воді потоку коноплі (Н. Кобринська).

ТЬМЯ́НИЙ (про очі, погляд тощо — невиразний), ОЛОВ'Я́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИТУМА́НЕНИЙ, МУТНИ́Й розм., ТЬМА́ВИЙ розм.; ПОТЬМА́РЕНИЙ, ПОТУ́ХЛИЙ, ПОЖУ́ХЛИЙ (який став невиразним). З тьмяних очей наче зійшла полуда, вони прояснилися і засвітились думкою (І. Волошин); Микола відвернувся, підійшов до вікна. Олов'яним поглядом окинув вулицю (П. Кочура); — Ну що болить тобі, донечко, що?.. — А воно тільки дивиться оченятами, туманними від болю, ріже його тим болем (О. Гончар); Його мутні очі дивляться в простір, а усмішка розсовує зморшки (М. Коцюбинський); — Ведіть його, хай ляже. — І Вітю повели під руки, блідого, з потухлими очима (С. Васильченко). — Пор. тьмяні́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

мутний — мутни́й прикметник каламутний; тьмяний розм. Орфографічний словник української мови
мутний — див. КАЛАМУТНИЙ. Словник синонімів Караванського
мутний — див. каламутний Словник синонімів Вусика
мутний — -а, -е, розм. 1》 Те саме, що каламутний. 2》 Який утратив блиск, прозорість; тьмяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
мутний — Каламутний, див. муть Словник чужослів Павло Штепа
мутний — МУТНИ́Й, а́, е́, розм. 1. Те саме, що каламу́тний. Восени звичайно сільські ґаздині мочили в мутній воді потоку коноплі (Н. Кобринська); Над головою мутне, обложене хмарами осіннє небо (Я. Гримайло). 2. Який утратив блиск, прозорість; тьмяний. Словник української мови у 20 томах
мутний — А, -е. 1. Ненадійний, непевний, той, що може зрадити, не викликає довіри. Мутний друг. 2. Незнайомий. Це що за мутний кадр? Перший раз бачу. Словник сучасного українського сленгу
мутний — лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. (Ярчук:) Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. Фразеологічний словник української мови
мутний — Мутни́й, -тна́, -тне́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мутний — МУ́ТНИЙ, а́, е́, розм. 1. Те саме, що каламу́тний. Восени звичайно сільські газдині мочили в мутній воді потоку коноплі (Кобр., Вибр., 1954, 84); Над головою мутне, обложене хмарами осіннє небо (Грим., Кавалер.., 1955, 148). Словник української мови в 11 томах
мутний — Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? н. п. Словник української мови Грінченка