1. Словник синонімів української мови

мушкет

РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст., ФУЗЕ́Я заст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Л заст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Т заст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст. Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли (жандарми) зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). — Пор. обрі́з.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мушкет — мушке́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мушкет — див. РУШНИЦЯ. Словник синонімів Караванського
  3. мушкет — -а, ч. Старовинна ґнотова рушниця великого калібру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мушкет — Рушниця, див. гвинтівка, кріс, карабін Словник чужослів Павло Штепа
  5. мушкет — МУШКЕ́Т, а, ч. Старовинна ґнотова рушниця великого калібру. Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (П. Чубинський); [Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів... (Б. Грінченко); Розлючений поляк підкинув до ока мушкет і стрельнув (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  6. мушкет — Мушкет без куль і кочерги не варт. Несправна річ не придатна для користування. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. мушкет — Карабін, старовинна вогнепальна зброя Словник застарілих та маловживаних слів
  8. мушкет — мушке́т (франц. mousquet, з італ. moschetto, від лат. musca – муха) у 16–17 ст. ручна вогнепальна зброя з ґнотовим затвором. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. мушкет — Мушке́т, -та; -ке́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мушкет — МУШКЕ́Т, а, ч. Старовинна гнотова рушниця великого калібру. Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (Чуб., V, 1874, 86); [Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів… (Гр. Словник української мови в 11 томах