мушкет

мушке́т

-а, ч.

Старовинна ґнотова рушниця великого калібру.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мушкет — мушке́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мушкет — див. РУШНИЦЯ. Словник синонімів Караванського
  3. мушкет — Рушниця, див. гвинтівка, кріс, карабін Словник чужослів Павло Штепа
  4. мушкет — МУШКЕ́Т, а, ч. Старовинна ґнотова рушниця великого калібру. Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (П. Чубинський); [Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів... (Б. Грінченко); Розлючений поляк підкинув до ока мушкет і стрельнув (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  5. мушкет — Мушкет без куль і кочерги не варт. Несправна річ не придатна для користування. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. мушкет — Карабін, старовинна вогнепальна зброя Словник застарілих та маловживаних слів
  7. мушкет — мушке́т (франц. mousquet, з італ. moschetto, від лат. musca – муха) у 16–17 ст. ручна вогнепальна зброя з ґнотовим затвором. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. мушкет — РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст. Словник синонімів української мови
  9. мушкет — Мушке́т, -та; -ке́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мушкет — МУШКЕ́Т, а, ч. Старовинна гнотова рушниця великого калібру. Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (Чуб., V, 1874, 86); [Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів… (Гр. Словник української мови в 11 томах