мушкетер

мушкете́р

-а, ч., іст.

Вояк, озброєний мушкетом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мушкетер — мушкете́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мушкетер — Вояк, стрілець Словник чужослів Павло Штепа
  3. мушкетер — МУШКЕТЕ́Р, а, ч., іст. Вояк, озброєний мушкетом. Мушкетери перекололи турків (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  4. мушкетер — Мушкете́р, -ра; -те́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мушкетер — МУШКЕТЕ́Р, а, ч., іст. Вояк, озброєний мушкетом. Мушкетери перекололи турків (Добр., Очак. розмир, 1965, 166). Словник української мови в 11 томах