мушкетер
Мушкете́р, -ра; -те́ри, -рів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мушкетер — мушкете́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мушкетер — -а, ч., іст. Вояк, озброєний мушкетом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мушкетер — Вояк, стрілець Словник чужослів Павло Штепа
- мушкетер — МУШКЕТЕ́Р, а, ч., іст. Вояк, озброєний мушкетом. Мушкетери перекололи турків (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
- мушкетер — МУШКЕТЕ́Р, а, ч., іст. Вояк, озброєний мушкетом. Мушкетери перекололи турків (Добр., Очак. розмир, 1965, 166). Словник української мови в 11 томах