міняння

О́БМІН, МІ́НА, МІНЯ́ННЯ, МІНЬБА́ розм., МІНЯНКА розм., ЗАМІ́НА рідше. Рожева папуга подавала вам ваше щастя в обмін на маленьку білу монетку (Ю. Смолич); Договір міни; Після уроків затіяли хлопці міньбу.. Застромивши руку в кишеню, сказав (Дзюнька) Гаркавому: — Давай мінятись (Є. Гуцало); Охочих до мінянки купа велика; одні відходять, другі надбігають (І. Франко); — Хлопці! Денис у мене сало вкрав. Віддай сюди! — А тобі що, шкода? — поцікавився Денис.. — До чужого не лізь. Я твої торби не займаю. — Я тобі дав хліба, ти мені сала. Заміна (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міняння — міня́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. міняння — -я, с. Дія за знач. міняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міняння — МІНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. міня́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. міняння — МІНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. міня́ти. Словник української мови в 11 томах