1. Словник синонімів української мови

міньба

О́БМІН, МІ́НА, МІНЯ́ННЯ, МІНЬБА́ розм., МІНЯНКА розм., ЗАМІ́НА рідше. Рожева папуга подавала вам ваше щастя в обмін на маленьку білу монетку (Ю. Смолич); Договір міни; Після уроків затіяли хлопці міньбу.. Застромивши руку в кишеню, сказав (Дзюнька) Гаркавому: — Давай мінятись (Є. Гуцало); Охочих до мінянки купа велика; одні відходять, другі надбігають (І. Франко); — Хлопці! Денис у мене сало вкрав. Віддай сюди! — А тобі що, шкода? — поцікавився Денис.. — До чужого не лізь. Я твої торби не займаю. — Я тобі дав хліба, ти мені сала. Заміна (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міньба — міньба́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. міньба — Обмін, г. виміна; іст. міна. Словник синонімів Караванського
  3. міньба — -и, ж., розм. Те саме, що обмін 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. міньба — МІНЬБА́, и́, ж., розм. Те саме, що о́бмін 1. Клекоче станція .. В одному місці вже йде міньба, в іншому – бійка (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. міньба — Міньба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. міньба — МІНЬБА́, и́, ж., розм. Те саме, що о́бмін 1. Клекоче станція.. В одному місці вже йде міньба, в іншому — бійка (Гончар, II, 1959, 234); — Підпільна організація, наприклад... Словник української мови в 11 томах
  7. міньба — Міньба, -би́ ж. Мѣна, размѣнъ. Словник української мови Грінченка