м'ясце

М'Я́СО (туша забитих тварин); М'ЯСИ́ВО розм., М'ЯСЦЕ́ пестл., КИ́КА дит. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (І. Котляревський); Курилися раз у раз величезні огнища, де висіли на гаках кітли, оберталися рожни, де варилось і пеклось м'ясиво вбитої дичини для гостей (І. Франко); Він бажав М'ясця свіженького давненько (Л. Глібов); Як дав дитині м'яса, то каже: на кики! на кики! (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. м'ясце — м'ясце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. м'ясце — -я, с. Пестл. до м'ясо 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. м'ясце — М'ЯСЦЕ́, я́, с. Пестл. до м'я́со 1. Лисиця десь м'ясця дістала (Л. Глібов); – Я уже м'ясця не їм, Перейшов на пампушки, На гречані галушки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. м'ясце — М'ясце и мнясце́, -ця с. ум. отъ м'я́со. Словник української мови Грінченка