наболілий

АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ, ЗЛОБОДЕ́ННИЙ (особливо важливий у даний момент); НАБОЛІ́ЛИЙ, БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙ (який особливо турбує, хвилює, вимагаючи якнайшвидшого розв'язання). Задумав Сокіл повість. Актуальна повість. Півроку виношував сюжет (П. Качура); І. Котляревський і М. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії, які виявилися найбільш вдалими, найбільш життєвими (з журналу); Проведення назрілих перетворень в економіці; Насущні проблеми сьогодення; Буває, Що заведеться в хаті суперечка На міжнародні теми чи й на інші — Багато є животрепетних тем (М. Рильський); Художньо слабкий твір, які б злободенні питання не порушував, не забезпечить належного впливу на маси (з журналу); Наболілі вимоги сучасного життя; І ще відомо: генії і подвижники приходять тоді, коли з'являється пекуча історична потреба в них (з газети).

НАБОЛІ́ЛИЙ (перев. із сл. серце, душа і т. ін. — який багато пережив, зазнав горя), БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ. Що вони (сни) віщують, що пророкують? Не розгадає вона своєю головою, не прогляне зомлілою душею, наболілим серцем... (Панас Мирний); Знову завмирає в чеканні стражденне хліборобське серце, плекає зрадливі сподівання (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наболілий — (який багато перестраждав) багатостраждальний. Словник синонімів Полюги
  2. наболілий — наболі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. наболілий — (- тіло) змучений, намучений, намордований; (із сл. душа) переболілий, пережитий; (- проблему) назрілий, пекучий, болючий, накипілий. Словник синонімів Караванського
  4. наболілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до наболіти. 2》 у знач. прикм., перев. зі сл. серце, душа і т. ін. Який багато пережив, зазнав горя. 3》 у знач. прикм., перен. Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв'язання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наболілий — НАБОЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до наболі́ти. Максим мовчки пішов за водою, а вона, стогнучи, силувалася лягти вигідніше на твердій постелі, що давила до кості наболіле тіло (І. Словник української мови у 20 томах
  6. наболілий — НАБОЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч..до наболі́ти. Максим мовчки пішов за водою, а вона, стогнучи, силувалася лягти вигідніше на твердій постелі, що давила до кості наболіле тіло (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. наболілий — Наболілий, -а, -е Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло. Мир. ХРВ. 55. Словник української мови Грінченка