навантажник
ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (портовий вантажник). Двері розчиняються і двоє вантажників вносять великий ящик (І. Кочерга); Володіє (механізатор) професіями кранівника, водія, навантажувача (з журналу); Чорне золото із лави Полилося як вода. І навальники сказали: — Добрі нині наші справи (С. Воскрекасенко); Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навантажник — наванта́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- навантажник — -а, ч. 1》 Людина, яка займається вантаженням. 2》 Пристрій для навантаження чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навантажник — НАВАНТА́ЖНИК, а, ч. 1. Той, хто навантажує (у 1 знач.) що-небудь. 2. Пристрій для навантаження чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- навантажник — НАВАНТА́ЖНИК, а, ч. 1. Людина, яка займається вантаженням. 2. Пристрій для навантаження чого-небудь. Словник української мови в 11 томах