1. Словник синонімів української мови

навздогін

ВСЛІД (УСЛІ́Д) звич. з прийм. з а (безпосередньо за ким-, чим-небудь), СЛІ́ДО́М, СЛІДКО́М, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, НА́ЗИРКОМ діал., НА́СЛІДЦІ діал. (слідкуючи). Віз покотився вслід за іншими (Г. Хоткевич); — Не вибігала ж за ним услід моя паніматка, як у тій пісні, не хапала за стремена (П. Куліш); За орачами слідом літало гайвороння (С. Чорнобривець); Дівчата.. понабирали води в відра і помаленьку пішли додому слідком за молодицею (І. Нечуй-Левицький); Ходить Дувид, зблід. За ним назирці — мати, суха й біла, як мармур (С. Васильченко); Мокрина, що ходила назирцем за комісією, вголос виявляла свій подив (К. Гордієнко); Та й пішов (Гриць), а я за ним назирком (Марко Вовчок); Селаброс.. рушив наслідці за нею (І. Нечуй-Левицький). — Пор. навздогі́н.

НАВЗДОГІ́Н (НАЗДОГІ́Н) (доганяючи, слідом за тим, хто або що віддаляється), НАВЗДОГІ́НЦІ (НАЗДОГІ́НЦІ) розм., ВДОГІ́Н (УДОГІ́Н) поет. До берега рідного судна прямують, За ними чайки навздогін (В. Бичко); Марія швидко пішла наздогін (Ю. Смолич); Собаки знов загавкали, побігли навздогінці за кіньми (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. вслід.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навздогін — навздогі́н прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навздогін — НАЗДОГІН, пр., на|в|здогінці, у догоню <�догонь>; (кричати) у спину. Словник синонімів Караванського
  3. навздогін — I навздогінці, наздогін, наздогінці, наздогонки Фразеологічні синоніми: по гарячих слідах; по свіжих слідах II див. услід Словник синонімів Вусика
  4. навздогін — [наўздоуг’ін] присл. Орфоепічний словник української мови
  5. навздогін — наздогін, присл. Вслід за тим, що віддаляється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навздогін — НАВЗДОГІ́Н, НАЗДОГІ́Н. 1. присл. Вслід за тим, що віддаляється. Кіннота промчала просто через донбасівців.., донбасівці стали навздогін стріляти (Ю. Яновський); Вона вскочила в човен і попливла навздогін за лебедем (О. Словник української мови у 20 томах
  7. навздогін — Навздогін і наздогі́н, на(в)здогі́нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. навздогін — НАВЗДОГІ́Н, НАЗДОГІ́Н, присл. Вслід за тим, що віддаляється. Козацька сторожа прискочила навздогін до Сагайдачного і познімала шапки (Мак., Вибр., 1956, 462); Деякі з-за воріт показували кулаки, посилаючи наздогін невиразні лайки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. навздогін — Навздогін нар. Въ погоню, въ догонку. Як ухватить горлиця макогін да побіжить за припутнем навздогін. Чуб. V. 1155. Словник української мови Грінченка