навперехрест

НАВПЕРЕ́ЙМИ присл. і в знач. прийм., НАПЕРЕРІ́З, НАВПЕРЕХРЕ́СТ розм. (при дієсловах руху: приблизно перпендикулярно перетинаючи лінію руху кого-, чого-небудь). Навперейми льодом мчали вже гусари пана ротмістра Гулевича (Я. Качура); Кармелюк схопив дерев'яні відра і пішов навперейми Діброві (В. Кучер); Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (О. Гончар); Таїр та Іса хвацько вилетіли напереріз машині (Т. Масенко); Так один одному навстріч, навперехрест і поруч ідуть вони (поїзди) і день, і ніч, в зимову, в літню пору (Н. Забіла).

НА́ВХРЕСТ (у вигляді хреста), ХРЕСТ-НА́ВХРЕСТ (ХРЕСТ-НА́ХРЕСТ розм.), НАВПЕРЕХРЕ́СТ, ХРЕСТО́М, ХРЕСТОПОДІ́БНО книжн., ВПЕРЕ́ХРЕСТ (УПЕРЕ́ХРЕСТ) рідше, НАО́ХРЕСТ рідко, О́ХРЕСТ рідко. Через лісок слалися стежечки, неначе розстелені рушники, збігалися, розходилися, перетинали одна одну навхрест (І. Нечуй-Левицький); То я тобі пораю: збери геть-чисто усі свої вчені книжечки, хрест-навхрест зв'яжи їх ремінчиком (М. Стельмах); Пішла Маруся у кімнату і винесла.. два рушника довгих та мудро вишитих, хрест-нахрест покладених (Г. Квітка-Основ'яненко); — День і ніч тривав між ними бій. Наші сидять по хатах, навперехрест б'ють (Ю. Яновський); Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував (перегортав) книжку в цупкій оправі (Григорій Тютюнник); Наохрест коло казана діри, щоб дим проходив та полум'я, як топиться (А. Свидницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навперехрест — навперехре́ст прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навперехрест — присл., розм. Хрестоподібно пересікаючи лінію руху чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навперехрест — НАВПЕРЕХРЕ́СТ, присл., розм. Те саме, що на́вхрест. Новгородці вривалися між варягів без мечів і списів у руках, з самими лиш важезними дубцями, молотим ними навперехрест (П. Словник української мови у 20 томах
  4. навперехрест — НАВПЕРЕХРЕ́СТ, присл., розм. Хрестоподібно пересікаючи лінію руху чого-небудь. День і ніч тривав між ними бій. Наші сидять по хатах, навперехрест б’ють (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах