1. Словник української мови в 11 томах

навперехрест

НАВПЕРЕХРЕ́СТ, присл., розм. Хрестоподібно пересікаючи лінію руху чого-небудь.

День і ніч тривав між ними бій. Наші сидять по хатах, навперехрест б’ють (Ю. Янов., І, 1954, 29);

Так один одному навстріч, навперехрест і поруч ідуть вони [поїзди] і день і ніч в зимову й літню пору (Забіла, Промені, 1951, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навперехрест — навперехре́ст прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навперехрест — присл., розм. Хрестоподібно пересікаючи лінію руху чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навперехрест — НАВПЕРЕХРЕ́СТ, присл., розм. Те саме, що на́вхрест. Новгородці вривалися між варягів без мечів і списів у руках, з самими лиш важезними дубцями, молотим ними навперехрест (П. Словник української мови у 20 томах
  4. навперехрест — НАВПЕРЕ́ЙМИ присл. і в знач. прийм., НАПЕРЕРІ́З, НАВПЕРЕХРЕ́СТ розм. (при дієсловах руху: приблизно перпендикулярно перетинаючи лінію руху кого-, чого-небудь). Навперейми льодом мчали вже гусари пана ротмістра Гулевича (Я. Словник синонімів української мови