навпомацки

НАВПО́МАЦКИ, присл. За допомогою дотику, не бачачи нічого; обмацуючи.

Онися.. встала, навпомацки дійшла до скрині, полапки вийняла з скрині стару сорочку й подала Мельхиседекові (Н.-Лев., III, 1956, 118);

Маруся навпомацки перев’язувала йому білою полотниною ногу (Панч, І, 1956, 530);

// перен. Не маючи точних знань, даних; наосліп, навмання.

[Кіндрат Антонович:] Ми, як ті сліпі оводи, живемо навпомацки (Кроп., II, 1958, 249);

— Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки, як тому, що грає в піжмурки з зав’язаними очима (Добр., Тече річка.., 1961, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

навпомацки — навпо́мацки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
навпомацки — пр., навполапки, мацаючи, обмацуючи, сліпуючи; П. наосліп, навмання. Словник синонімів Караванського
навпомацки — див. навмання Словник синонімів Вусика
навпомацки — напомацки, присл. За допомогою дотику, не бачачи нічого; обмацуючи. || перен. Не маючи точних знань, даних; наосліп, навмання. Великий тлумачний словник сучасної мови
навпомацки — НАВПО́МАЦКИ, присл. 1. Не бачачи нічого, лише торкаючись чого-небудь, обмацуючи щось. В майстерні таки навпомацки стали розбирати поміж себе люшні, ручиці, поколене дерево, сокири (А. Словник української мови у 20 томах
навпомацки — іти́ навпо́мацки. Вирішувати, робити що-небудь, не маючи точних знань, не знаючи твердо чого-небудь. — Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки (С. Добровольський). Фразеологічний словник української мови
навпомацки — НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С. Словник синонімів української мови
навпомацки — Навпо́мацки, присл. напо́мацки і навпо́мацки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
навпомацки — Навпомацки нар. Ощупью. Ми не хочемо йти навпомацки. Левиц. І. 163. Словник української мови Грінченка