навпроти

НАПРО́ТИ (НАВПРО́ТИ) (прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось), СУПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм.; ВІЗАВІ́ (про людей — один проти одного). Алла Михайлівна зайняла місце за крайнім столиком, найближчим до вулиці, я сіла за тим же столиком напроти (Леся Українка); І симпатяга Степашко сидить над вогнищем чомусь у сумовитій позі, а навпроти стоять Марися й високий, задумливий.. моряк (О. Гончар); Насупроти ліс і гори, мов зачаровані велетні, стояли сумні, чорні (Панас Мирний); Отак сидів він, візаві з нею, військовий лікар (Я. Качура).

НАПРО́ТИ (НАВПРО́ТИ) у знач. прийм. (з род. в. — перед ким-, чим-небудь, на протилежному боці від когось, чогось), ПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм., ПРО́СТО розм. Я сів на бульварі напроти будинку (М. Коцюбинський); Якраз проти вікна.. Дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов); Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (О. Ільченко); Просто нього світився номер на будинку (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навпроти — навпро́ти прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навпроти — НАПРОТИ, пр., насупроти, а. візаві; (їхати) назустріч; ПРИЙ. проти. Словник синонімів Караванського
  3. навпроти — див. близько Словник синонімів Вусика
  4. навпроти — див. напроти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навпроти — НАВПРО́ТИ див. напро́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. навпроти — Навпро́ти́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. навпроти — НАВПРО́ТИ див. напро́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. навпроти — Навпро́ти́ нар. 1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. Св. Мр. XII. 41. 2) навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи. 3) навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Рудч. Ск. І. 90. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. Рудч. Ск. І. 89. Словник української мови Грінченка