навпрошки
ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм. — Коли вже почали, то давайте й далі говорити відверто (Є. Гуцало); Правило в нас таке: виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар); — Ти знаєш, Оксано, що я тебе любив щиро і тепер ще люблю (Г. Квітка-Основ'яненко); Треба їм викласти все прямо, не кривлячи душею (В. Собко); Він чесно йшов дорогою життя (І. Гончаренко); Щиросердно розповіла йому все про себе (О. Гончар); Юрба порушила мовчання й вочевидь підтримала Левка Тритуза (Г. Епік); Дорош.. вирішив повести із Сергієм розмову.. навпростець (Григорій Тютюнник); (Приблуда:) Скажу вам напрямки, що ви мені дуже вподобались (М. Кропивницький); Не дати говорити зараз — тільки народ збаламутити: такого самі вигадають, що гірш за всяку правду. Отож і вирішив Цигуля йти напрямець. — Кажи, Гордію. Що вже не є, гарні чи недобрі вісті — розповідай (А. Головко); (Зінченко:) Ну, розказуй все начистоту (О. Корнійчук); Те, що він викладає думки трохи по-газетному, "в лоб", не заперечує їх безсумнівної щирості (І. Муратов).
НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ) (найкоротшим шляхом по прямій лінії), НАПРЯМКИ́ (НАВПРЯМКИ́), ПО ПРЯМІ́Й, НАПРЯМЕ́ЦЬ (НАВПРЯМЕ́ЦЬ) розм., НАВПРЯМЦІ́ розм., НА́ВПРОСТ розм., НАВПРОШКИ́ розм., ПРЯМЦЕ́М розм., ПРАВЦЕ́М діал.; ПРЯ́МО, ПРО́СТО (нікуди не відхиляючись, не звертаючи); НАПРОЛО́М (незважаючи на перешкоди під час руху). Коровайний завернув ліворуч до вагончика і подався навпростець через зелене поле (Д. Бедзик); Часом вони сходили з шосе на вузенькі стежки і йшли навпрямки (М. Трублаїні); Фрунзе.. схилився над картою, взявся міряти. -Не вгадали. По прямій вісім верст (О. Гончар); Ні доріг, ні стежок дід ніколи не визнавав — завжди йшов напрямець (Г. Хоткевич); Хлопці йшли навпрямці, обминаючи дороги (Є. Гуцало); Простір вимагав, щоб його пересікли навпрост, бо коли звернеш убік, потрапиш у поле — тоді шукай дорогу (О. Копиленко); Вони здавна втоптали вузеньку стежечку навпрошки, через город Химченків (А. Кримський); Наступаючі шарахнули убік, а Тимко побіг прямо, стріляючи на ходу (Григорій Тютюнник); З відчаю ведмідь кидається напролом уперед, бо назад нема вороття (В. Гжицький).
Значення в інших словниках
- навпрошки — навпрошки́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- навпрошки — див. навпростець; недбало Словник синонімів Вусика
- навпрошки — присл., розм. Те саме, що навпростець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навпрошки — присл., розм. Навпростець. Осліпле листя відчувало яр і палене збігало до потоку, брело стежками, навпрошки і покотом донизу... (ЗД:51) надвивищення -я, с., інд.-авт. Похідне від вивищення. Хто б збагнув оці дороги — без кінця і краю — мов стріли надвивищень? самоподовжені? (Т.1, кн.2:155). Словник поетичної мови Василя Стуса
- навпрошки — НАВПРОШКИ́, присл., розм. Те саме, що навпросте́ць. По стежці, що біжить навпрошки через сіножаті від млина до Матвієвого хутора, іде зо школи Василь (У. Самчук); – А то навпрошки, ліском. Навпрошки кілометрів з вісім, не більше буде. Словник української мови у 20 томах
- навпрошки — іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́). Говорити, діяти прямо, відверто. — А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. — Як же се так?.. Фразеологічний словник української мови
- навпрошки — Навпрошки́, присл. = навпросте́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навпрошки — НАВПРОШКИ́, присл., розм. Те саме, що навпросте́ць. Навпрошки через потік Петруня прибігла до дівчат (Чорн., Визвол. земля, 1959, 176); Іра запізнювалась на вечір у школу, а тому вирішила поспішити — йти через парк — навпрошки (Логв., Літа.. Словник української мови в 11 томах
- навпрошки — Навпрошки нар. = навпростець. Ном. № 11406. Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хиба завтра. О. 1861. V. 71. Словник української мови Грінченка