навскісно

НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм. рідше, НАВКОСЯ́ розм. рідше. Марія перейшла навскіс дорогу (С. Тудор); Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (М. Томчаній); Краплі дощу навскоси падали за віконцем (П. Тичина); Сонце ще не зайшло, скісно, через листя кущів і молодих дерев просівало своє червонясте проміння (В. Минко); Перетинати поле по діагоналі; Макарові пригадалася низенька, гладка жінка, років сорока восьми, з маленькими, навкоси прорізаними очима (Л. Яновська); Та раптом поплавець у глиб навскосяка Пішов (М. Рильський); Чорний кіт.. з великою самоповагою почимчикував навскосяк через дорогу (Є. Гуцало).