навсправжки

НАСПРА́ВДІ (у відповідності до реального стану речей), СПРА́ВДІ, ДІ́ЙСНО, У ДІ́ЙСНОСТІ, ФАКТИ́ЧНО, ПРАКТИ́ЧНО, ДЕ-ФА́КТО книжн., НАСПРА́ВЖКИ (НАВСПРА́ВЖКИ) розм.; ПО СУ́ТІ (перев. при уточненні); НАЯВУ́ (не в мріях, не уві сні). Ці дощові краплі на траві завжди триматимуться в моїй пам'яті, з часом вони навіть здаватимуться мені яскравішими й кращими, ніж були насправді (Є. Гуцало); Так сміється, що не можна зрозуміти, чи жартує чоловік, чи й справді жде копійчину (М. Стельмах); — Ви дивуєтесь?.. А воно так дійсно було, — от я вам зараз оповім (М. Коцюбинський); Ми йшли.. тією самою стежкою, що, здавалось, кінчалася морем, але в дійсності вона кінчалася сходами (Леся Українка); Він став у Річинських нібито за кухаря, а фактично був і камердинером, і лакеєм, і взагалі метрдотелем (Ірина Вільде); — А що ж вас, Гавриловичу, насправжки турбує? — доскіпується Балута (І. Кириченко); Петро Степанович формально став цивільним співробітником військової газети, а по суті — ще ближче зійшовся з військовими (В. Кучер); А ти, дівчино, жди його і в снах і наяву відгавкуйся од масних натяків управителя і Пігловського (М. Стельмах).

ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ (так, як слід, як прийнято, як повинно бути), НАВСПРА́ВЖКИ розм., ФОРМА́ЛЬНО заст. Грицько підріс — в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (А. Головко); (Гаврик:) Коли б ти знала, як тяжко мені бачити тебе такою! (Настя:) Пошкодуй же мене навсправжки (М. Кропивницький); Вже до кінця Йон не відступавсь від Гашіци: він формально залицявся (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навсправжки — навспра́вжки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навсправжки — пр., по-справжньому, як належить; серйозно, не в жарт; насправді, справді, дійсно. Словник синонімів Караванського
  3. навсправжки — присл. 1》 По-справжньому; як слід. 2》 розм. Серйозно, не в жарт. 3》 розм. Насправді, дійсно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навсправжки — НАВСПРА́ВЖКИ, присл. 1. По-справжньому; як слід. До роботи ще навсправжки не бралась, була втомлена з дороги і листів мала багато писати (Леся Українка); Зажурилася тоді Горпина, навсправжки занепокоїлася (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. навсправжки — Навспра́вжки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. навсправжки — НАВСПРА́ВЖКИ, присл. 1. По-справжньому; як слід. До роботи ще навсправжки не бралась, була втомлена з дороги і листів мала багато писати (Л. Укр., V, 1950, 421); Зажурилася тоді Горпина, навсправжки занепокоїлася (Л. Янов., І, 1959, 338). 2. розм. Словник української мови в 11 томах
  7. навсправжки — Навсправжки, навспражки, навспражнє нар. Дѣйствительно, подлинно, въ самомъ дѣлѣ. Сестру Дідона мала Ганну, навсправжки дівку хоч куди. Котл. Ен. І. 19. Словник української мови Грінченка