нав'язуватися

НАПРО́ШУВАТИСЯ (наполегливо пропонувати кому-небудь своє товариство, свою допомогу і т. ін.), НАПРО́ХУВАТИСЯ рідше; НАВ'Я́ЗУВАТИСЯ розм., НАБИВА́ТИСЯ розм., НАКИДА́ТИСЯ розм. (настирливо, невідчепно). — Док.: напроси́тися, напроха́тися, нав'яза́тися, наби́тися, наки́нутися. До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті (С. Чорнобривець); Не хотілось мені першому до нього в гості нав'язуватись (І. Муратов); Хіба він набивається з грішми?.. (М. Коцюбинський); Ваш Юхим не накидався з тим привітом, але раз ми його побачили, то й вирішили самі передати (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нав'язуватися — нав'я́зуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нав'язуватися — див. чіплятися Словник синонімів Вусика
  3. нав'язуватися — -уюся, -уєшся, недок., нав'язатися, -в'яжуся, -в'яжешся, док. 1》 розм. Настирливо напрошуватися на що-небудь, приставати з чимсь. 2》 тільки недок. пас. до нав'язувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нав'язуватися — НАВ'Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВ'ЯЗА́ТИСЯ, в'яжу́ся, в'я́жешся, док. 1. розм. Набридаючи, невідступно приставати до кого-небудь з чимсь, пропонувати щось. Стане хто нав'язуватись, або що такеє робити, або казати, то його .. Словник української мови у 20 томах