1. Словник синонімів української мови

нагодитися

НАГОДИ́ТИСЯ (прийти, прибути куди-небудь, з'явитися десь непередбачено, випадково, але до речі, вчасно або навпаки — не до речі для того, до кого хтось прийшов, кому хтось зустрівся), НАХОПИ́ТИСЯ розм.; ТРА́ПИТИСЯ, ПІДВЕРНУ́ТИСЯ розм., НАВЕРНУ́ТИСЯ розм., НАЛУЧИ́ТИСЯ розм. рідше (випадково, несподівано). — Недок.: нахопля́тися, трапля́тися, підверта́тися, наверта́тися, налуча́тися. Тимка стало тягнути вниз, і хто його знає, чим би це все закінчилось, та нагодився на ту хвилю Джмелик на човні (Григорій Тютюнник); Дав мені один пан у пику, а я причинив двері, щоб свідки не нагодилися, та й наклав йому здачі (Л. Яновська); — Цитьте-но, цитьте, Іванихо! ..А то тут, знаєте... пани... ще хто нахопиться, буде й мені й вам (Леся Українка); Тут самим нічого їсти, а, борони боже, трапиться гість, тоді чим хоч приймай (М. Коцюбинський); — Отак закінчить (секретар) з одним, а тут і хтось інший уже підвернеться. От вам і пропав обід, уже вечерять пора... (В. Кучер); Підождім трохи, може, хто навернеться (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. насти́гнути.

I. НАСТИ́ГНУТИ (НАСТИ́ГТИ) (прийти, прибути вчасно, у потрібний момент), НАСПІ́ТИ розм., ПРИСПІ́ТИ розм., ПІДОСПІ́ТИ розм., ПРИСТИ́ГНУТИ (ПРИСТИ́ГТИ) розм., СПОСТИ́ГНУТИ (СПОСТИ́ГТИ) розм. — Недок.: настига́ти, наспіва́ти, пристига́ти. Другого дня.. сама Людмила настигла на сніданок (І. Ле); Раненько вийду, на обід наспіну (Панас Мирний); На допомогу шахтарям вчасно підоспів артилерійський дивізіон (М. Стельмах). — Пор. I. нагоди́тися, 1. усти́гнути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагодитися — нагоди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагодитися — док., підвернутися <�під руку>, трапитися; (куди) наспіти, нахопитися, приспіти, надбігти, примандрувати, жм. налучитися; (де) знайтися, бути. Словник синонімів Караванського
  3. нагодитися — -джуся, -дишся, док. 1》 Прийти куди-небудь, появитися кудись, десь. 2》 розм. Випадково виникнути, з'явитися, трапитися. 3》 розм., рідко. Зібратися куди-небудь, наміритися на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагодитися — НАГОДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. Прийти, прибути куди-небудь, з'явитися десь (перев. вчасно в потрібний момент). [Іван Степанович:] Цю ніч, не вам кажучи, трохи дуба не дав. Добре, що хоч Адам Іванович нагодився (М. Словник української мови у 20 томах
  5. нагодитися — НАГОДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. Прийти куди-небудь, появитися кудись, десь. Раз якось хазяїн нагодився ненароком в поле (Н.-Лев., III, 1956, 290); До цеху нагодився начальник депо Васильченко (Гур. Словник української мови в 11 томах
  6. нагодитися — Нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся гл. 1) Прійти во-время, поспѣть, попасть. Вчора пороша пала, а к білому світу старости на слід нагодилися. Мет. 123. Прийшов дячок молоденький, прийшов, не барився; чумаченько із дороги на те й нагодився. н. Словник української мови Грінченка