1. Словник синонімів української мови

надбити

ВІДБИВА́ТИ (ударами відокремлювати частину від цілого), ОББИВА́ТИ, НАДБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ЛУПА́ТИ. — Док.: відби́ти, обби́ти, надби́ти, зби́ти, відколо́ти. Курбала.. узяв кайло і.. почав відбивати шмат за шматом.. м'яку руду (О. Досвітній); Муляр.. тіскою оббивав на ньому (камінні) гострі кути (С. Чорнобривець); — Хто збив їй (корові) рога? — Та сама обломила (М. Стельмах); Відколоти шматок породи; — Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! (І. Франко).

НАДБИ́ТИ (ударивши, пошкодити, зробити тріщину, щербину, відбити шматок і т. ін.), НАДКОЛО́ТИ. — Недок.: надбива́ти, надко́лювати. Надбити миску; Надколоти камінь.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбити — надби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надбити — див. надбивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надбити — НАДБИ́ТИ див. надбива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. надбити — НАДБИ́ТИ див. надбива́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. надбити — Надбити, -ся см. надбивати, -ся. Словник української мови Грінченка