надвереджатися
НАДРИВА́ТИСЯ (робити що-небудь, трудитися з надмірним напруженням сил), НАДСА́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ розм., РВА́ТИСЯ розм., РОЗДИРА́ТИСЯ розм., НАДВЕРЕДЖА́ТИСЯ (НАДВЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ) розм. рідше, НАДСІДА́ТИСЯ розм. рідше, РОЗЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше. Марко аж надривався, із силою кидав тяжкі навильники, захекався, змокрів (К. Гордієнко); Роботою ніколи не надсаджувався (Іван): робив, коли хотів, та й як хотів (Л. Мартович); Василь переривався на роботі, але.. панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич); Натовп міщан постійно стояв неподалеку, спостерігаючи, як підвереджувались кріпаки Потоцького, тягнучи камінь (Л. Смілянський); Всіх.. обхопила тепер немов гарячка яка: всі рвуться, вилазять із шкіри, аби скінчити роботу до 1-го (М. Коцюбинський); Не набув їм батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздиравсь у роботі (І. Муратов); Був дядько роботящий, землю шанував.. Знесилювався, надвереджувався, сяк-так вибивався з голоду (Б. Антоненко-Давидович); — Він усе слабував, неборака, усе на печі, а я сама, бідна, розлягалась і в полі, і на городі, і в хаті — усе сама! (Грицько Григоренко). — Пор. надірва́тися, 2. напру́жуватися.
Значення в інших словниках
- надвереджатися — надвереджа́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- надвереджатися — -аюся, -аєшся, недок., надвередитися, -джуся, -дишся, док., розм. Знесилюватися, виснажуватися фізично. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надвереджатися — НАДВЕРЕДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, і НАДВЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАДВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм. Знесилюватися, виснажуватися фізично. Був дядько роботящий, землю шанував, і хоч змагали його злидні, та працював чоловік. Словник української мови у 20 томах
- надвереджатися — НАДВЕРЕДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАДВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм. Знесилюватися, виснажуватися фізично. Словник української мови в 11 томах