надихати

НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил., ПІДНО́СИТИ без додатка, ОДУХОТВОРЯ́ТИ без додатка, книжн. рідше, ОДУШЕВЛЯ́ТИ чим і без додатка, заст.; ЖИВИ́ТИ (викликати душевне піднесення, даючи якісь надії, сприяючи розвиткові кого-, чого-небудь). — Док.: натхну́ти (надихну́ти), насна́жити, запали́ти, окрили́ти, піднести́, одухотвори́ти, одушеви́ти. Читання надихало Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав (М. Олійник); Листи підбадьорювали її, наснажували новою силою, і дівчина ще з більшою енергією бралась до діла (Д. Ткач); Любов облагороджує і запалює людину на подвиги (О. Довженко); Успіхи на фронті окрилили партизанів (М. Шеремет); Нова хвиля захоплення піднесла народ (Ірина Вільде); Коли б так душу перелити в спів, коли б сею піснею одушевляти люд! (Уляна Кравченко); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надихати — (викликати натхнення) одушевляти, одухотворяти, запалювати, (сильно) окрилювати. Словник синонімів Полюги
  2. надихати — нади́хати дієслово доконаного виду надиха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. надихати — НАДИХУВАТИ, наснажувати, запалювати <�душу, серце>, жм. піддавати жару; док. НАДХНУТИ і НАТХНУТИ Словник синонімів Караванського
  4. надихати — I над`ихатидив. надихувати I. II надих`ати-аю, -аєш і надихувати, -ую, -уєш, недок., натхнути і надихнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Збуджувати, викликати душевне піднесення, натхнення; надавати душевної сили. || Викликати що-небудь у когось. 2》 на що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надихати — НАДИ́ХАТИ див. нади́хувати¹. НАДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, НАДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТХНУ́ТИ, НАДИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого і без дод. 1. Викликати душевне піднесення, натхнення; надавати душевної сили. Словник української мови у 20 томах
  6. надихати — Надиха́ти, -ха́ю, -ха́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. надихати — НАДИХА́ТИ див. нади́хувати¹. НАДИХА́ТИ, а́ю, а́єш і НАДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТХНУ́ТИ і НАДИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Збуджувати, викликати душевне піднесення, натхнення; надавати душевної сили. Словник української мови в 11 томах