надихатися

НАДИХА́ТИСЯ (НАДИ́ХУВАТИСЯ) чим і без додатка (відчувати приплив душевного піднесення під впливом чого-небудь, перейматися натхненням), ОКРИЛЯ́ТИСЯ (ОКРИ́ЛЮВАТИСЯ) без додатка, підсил., ОДУХОТВОРЯ́ТИСЯ книжн. рідше, ОДУШЕВЛЯ́ТИСЯ заст.; ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ до чого, чим і без додатка, підсил., ЗАГОРЯ́ТИСЯ (ЗАГОРА́ТИСЯ) підсил. (починати відчувати запал, натхнення від якогось почуття, прагнення і т. ін. або до якої-небудь справи); ЖИВИ́ТИСЯ (знаходити в чому-небудь підтримку своїх бажань, почуттів). — Док.: натхну́тися (надихну́тися), окрили́тися, одухотвори́тися, одушеви́тися рідко запали́тися, загорі́тися. Творчість не підкоряється ні обліку, ні регулюванню. Не можна надихатися за замовленням (П. Загребельний); — Дивно-хорошо! Я просто окриляюсь, дивлячись на сю натуру (природу) (Олена Пчілка); Не може (Славко) одушевлятися загальною справою (Л. Мартович); У нашім повіті.. люди запалюються до кожної спільної роботи (В. Стефаник); Дівчинка вже загорілась, захоплена Тарасовим запалом, — швидше побачити й змалювати чудове дерево (О. Ільченко); За сто літ існування новіша література наша.. живилась переважно селом, сільським побутом, етнографією (М. Коцюбинський). — Пор. 1. ожива́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надихатися — нади́хатися дієслово доконаного виду надиха́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надихатися — I [надихатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а; нак. -айс'а, -айтеис'а і -ишус'а, -ишиес':а, -ишеиц':а, -ишуц':а; нак. -ис':а, -иштеис'а, док. II [надиехатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а, недок. Орфоепічний словник української мови
  3. надихатися — I над`ихатисядив. надихуватися I. II надих`атися-аюся, -аєшся і надихуватися, -уюся, -уєшся, недок., натхнутися і надихнутися, -нуся, -нешся, док. Відчувати приплив сил, бадьорості, душевного піднесення під впливом чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надихатися — НАДИ́ХАТИСЯ див. нади́хуватися¹. НАДИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, НАДИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАТХНУ́ТИСЯ, НАДИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Відчувати приплив сил, бадьорості, душевного піднесення під впливом чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. надихатися — НАДИ́ХАТИСЯ див. нади́хуватися¹. НАДИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і НАДИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАТХНУ́ТИСЯ і НАДИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Відчувати приплив сил, бадьорості, душевного піднесення під впливом чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. надихатися — Нади́хуватися, -хуюся, -єшся сов. в. надихатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить. Словник української мови Грінченка