надлюдський

НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст.; НЕЗРІВНЯ́ННИЙ (який важко порівняти при цьому з чим-небудь); НАДМІ́РНИЙ, НЕПОМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму); НЕЙМОВІ́РНИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИВОВИ́ЖНИЙ, КАЗКО́ВИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ (який викликає подив силою свого вияву, у який важко повірити); НАДПРИРО́ДНИЙ, НЕЗЕМНИ́Й (який силою свого вияву настільки відхиляється від звичайного ступеня, що викликає враження про неможливість такого в природі); НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ (який викликає враження про перевищення звичайних людських якостей, властивостей, можливостей). Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Д. Ткач); Тільки незвичайна блідість обличчя показувала, якого зусилля волі коштує йому.. спокій і стриманість (О. Гончар); Не раз ризикував (Яків) життям — рятував справу своєю винятковою особливістю та холоднокровністю (Є. Кротевич); В час смертельної небезпеки.. дворянство дає кріпаків і майно з сугубою неохотою, скаргами й наріканням (О. Полторацький); Андрій знову цілком віддався своїй роботі, знаходячи в ній незрівнянну радість творчості (О. Гуреїв); На хвилю нерви його отупіли з надмірного болю (І. Франко); Тітка, зігнувшись під непомірною вагою, ..поспішала до поїзда (В. Козаченко); В надвечір'ї його біле волосся спалахнуло неправдоподібною білістю (Є. Гуцало); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (А. Шиян); І дивишся на сю гостру енергію (гуцулів), на сю непогамовану завзятість, на сю витривалість казкову — і гадаєш собі: і так то все пропаде? (Г. Хоткевич); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно; очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском (І. Франко); Якби я невірним був тобі таємно, — ..Я б украв у себе щастя своє — долю, Я б зазнав страшного неземного болю! (В. Бичко); — У мами надлюдська сила, надлюдський розум! — з подивом шептав Адась (І. Франко); Нелюдським напруженням він робить ще кілька кроків і знесилено осідає на землю (І. Багмут); Надсильне, довго здержуване хлипання перервало її мову (І. Франко); Вона тремтіла від непосильного напруження волі (І. Ле). — Пор. 3. вели́кий, найбі́льший, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надлюдський — надлю́дський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надлюдський — НАДЛЮДСЬКИЙ – НЕЛЮДСЬКИЙ Надлюдський. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості; дуже сильний тощо: надлюдський розум, надлюдська працьовитість. Ти носиш страдника вінець, Вінець надлюдського страждання, Бо ти співець (М.Вороний). Літературне слововживання
  3. надлюдський — (- зусилля) нелюдський, надприродний, феноменальний, надзвичайний. Словник синонімів Караванського
  4. надлюдський — [надл'едз'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. надлюдський — -а, -е. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. надлюдський — НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості і т. ін. – У мами надлюдська сила, надлюдський розум! – з подивом шептав Адась (І. Франко); Все тіло палало й тремтіло в надлюдському напруженні (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  7. надлюдський — Надлю́дський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. надлюдський — НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості і т. ін. — У мами надлюдська сила, надлюдський розум! — з подивом шептав Адась (Фр., VII, 1951, 182); Всіх, хто мав нагоду близько спостерігати роботу В. І. Словник української мови в 11 томах
  9. надлюдський — Надлюдський, -а, -е Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. К. ЦН. 267. Надлюдська сила в його слові дикім. К. ЦН. 174. Словник української мови Грінченка