надлюдина
НАДЛЮДИ́НА (у деяких філософських течіях — людина сильної волі й духу; індивідуаліст, що ставить себе над суспільством, поза його правовими й моральними нормами; розм. — людина, якою захоплюються, яку високо цінують за її певні особливості, вміння і т. ін.), СУПЕРМЕ́Н. — Ніцше ніколи не імпонував мені яко філософ. Його ідеал надлюдини і натовпу ..викликає протест своєю відкритою проповіддю людиноненависництва (М. Олійник); Про артистів, яких Тася бачила в кіно або слухала по радіо, які здавались їй мало не надлюдьми, Семен Григорович говорив панібратськи, як про близьких приятелів (Л. Дмитерко); Культ супермена.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надлюдина — надлюди́на іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири надлюди́ни Орфографічний словник української мови
- надлюдина — -и, ж. 1》 У деяких філософських вченнях – сильна особа, чия воля, бажання та вчинки не піддаються ніяким обмеженням. 2》 Про видатну, велику людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надлюдина — НАДЛЮДИ́НА, и, ж. 1. За філософським уявленням – людина сильної волі; індивідуаліст, який ставить себе над суспільством, нехтуючи його правовими й моральними нормами. Словник української мови у 20 томах
- надлюдина — НАДЛЮДИНА — людина, яка в духовному і фізичному відношенні виходить за межі людського. Уявлення про Н. укорінені в міфах про "напівбогів" та "героїв". В Античності ідея Н. використовувалася не тільки для опису буття правителя, а й мудреця (стоїки). Філософський енциклопедичний словник
- надлюдина — НАДЛЮДИ́НА, и, ж. 1. За уявленням реакційної буржуазної філософії — людина сильної волі; індивідуаліст, який ставить себе над суспільством, поза його правовими й моральними нормами. Словник української мови в 11 томах