надлюдина
надлюди́на
-и, ж.
1》 У деяких філософських вченнях – сильна особа, чия воля, бажання та вчинки не піддаються ніяким обмеженням.
2》 Про видатну, велику людину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надлюдина — надлюди́на іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири надлюди́ни Орфографічний словник української мови
- надлюдина — НАДЛЮДИ́НА, и, ж. 1. За філософським уявленням – людина сильної волі; індивідуаліст, який ставить себе над суспільством, нехтуючи його правовими й моральними нормами. Словник української мови у 20 томах
- надлюдина — НАДЛЮДИНА — людина, яка в духовному і фізичному відношенні виходить за межі людського. Уявлення про Н. укорінені в міфах про "напівбогів" та "героїв". В Античності ідея Н. використовувалася не тільки для опису буття правителя, а й мудреця (стоїки). Філософський енциклопедичний словник
- надлюдина — НАДЛЮДИ́НА (у деяких філософських течіях — людина сильної волі й духу; індивідуаліст, що ставить себе над суспільством, поза його правовими й моральними нормами; розм. — людина, якою захоплюються, яку високо цінують за її певні особливості, вміння і... Словник синонімів української мови
- надлюдина — НАДЛЮДИ́НА, и, ж. 1. За уявленням реакційної буржуазної філософії — людина сильної волі; індивідуаліст, який ставить себе над суспільством, поза його правовими й моральними нормами. Словник української мови в 11 томах