назбирати

ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ, НАГО́НИТИ (перев. про людей — насильно). — Док.: зібра́ти, назбира́ти, ску́пчити, ску́пити, згрома́дити, зосере́дити, сконцентрува́ти, стягти́, стягну́ти, настяга́ти, підтягти́, підтягну́ти, зігна́ти, зогна́ти розм. назганя́ти, назго́нити, нагна́ти. Сполох літав над селом.. і збирав народ (М. Коцюбинський); Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (З. Тулуб); Навесні степові вітри купчили молочно-сизі хмари (Н. Рибак); Постановили (Супрун і Кривоніс) підмовляти потаєнці козаків, селян та міщан, скупити підмовлених повстанців в загони і потім.. приставати до козацького війська (І. Нечуй-Левицький); Кутузов зосередив війська на захисті підступів до Півдня Росії (П. Кочура); Біла армія барона Врангеля.. підтягає резерви кубанців, донців, концентрує танки й бомбовози (Ю. Яновський); Десяцькі ходили по дворах, зганяли на сходку (Ю. Яновський); З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі (О. Стороженко).

НАЖИ́ТИ що, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші), НАБУ́ТИ, НАДБА́ТИ, ПРИДБА́ТИ, ЗАЖИ́ТИ розм., ПРИЖИ́ТИ розм. рідше, НАСТАРА́ТИСЯ без додатка, рідше чого, розм.; НАЗБИРА́ТИ, НАСКЛАДА́ТИ, СКЛА́СТИ, СТЯГТИ́ (СТЯГНУ́ТИ), НАСТЯГА́ТИ розм. (перев. про гроші); ЗБИ́ТИ розм., НАЗБИВА́ТИ розм. (зібрати з великою наполегливістю, з труднощами); ЗІБРА́ТИСЯ, СТЯГТИ́СЯ (СТЯГНУ́ТИСЯ), СКЛА́СТИСЯ (на що — нагромадивши кошти, стати спроможним на придбання чого-небудь). — Недок.: нажива́ти, набува́ти, придбава́ти рідко зажива́ти, прижива́ти, назби́рувати, склада́ти, стяга́ти (стя́гувати), збива́ти, збира́тися, стяга́тися (стя́гуватися), склада́тися. — Не буду ж тобі віддавати ту землю і ті статки, які нажив без батька.. Чи, може, ти інакше думаєш? — Гаразд, поділимо тільки те, що батьки придбали, — одразу ж погодився Яків (М. Стельмах); Не набув їм батько ні майна, ні грошей про запас (І. Муратов); Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели і пасіку чималу, — Всього надбали (Т. Шевченко); Вона дістала зі скрині кремову хустку з пишними червоними квітками. — Все це я настаралася на свої заробітки (Є. Гуцало); Назбирав він і грошей, і одежі... (Панас Мирний); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали.. на чорну годину (Лесь Мартович); Кажуть (мати): пора б уже нашій дитині Віно складати потроху у скрині (Я. Щоголів); Все життя він стягав, що міг, для родини (М. Стельмах); Серед лихих обставин умів (дід) збити собі достатки (С. Васильченко); — Та й де він тілько маєства (майна) назбивав? (Лесь Мартович); Почав Антон збиратися на нове господарство та стягатись на власну хату (С. Чорнобривець). — Пор. 1. нагрома́джувати.