1. Словник синонімів української мови

наклеп

ДОНО́С (таємно подані відомості зі звинуваченням когось у чомусь), ВИ́КАЗ розм., Я́БЕДА заст., розм. Сьомого квітня одержав донос, що на государя імператора готується замах (В. Канівець); Хотять вони помститись жінці Давида Гаркавого за виказ їх місця перебування (Є. Кротевич); Порох таки його доїхав своїми ябедами: він тепер був під судом, без місця (Панас Мирний). — Пор. на́клеп.

НА́КЛЕП (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь), ПО́КЛЕП рідко; ОБМО́ВА, НАГОВІ́Р, НАМО́ВА перев. мн. (несправедливе звинувачення в чому-небудь); ІНСИНУА́ЦІЯ книжн. (злісний наклеп, перев. у пресі, офіційних висловлюваннях); ПА́СКВІЛЬ (про твір наклепницького характеру). — Ні на кого наклепу не звели (батьки), ні обмови, вуста свої ніякою брехнею не опоганили... (О. Гончар); Хіба не бува на чоловіка наговорів (Г. Квітка-Основ'яненко); Земвідділівська молодь не боялася ніяких чисток, отож.. не звертала на ті намови (щодо Сеспеля) ніякісінької уваги (Ю. Збанацький); — Я позачергово вимагаю слова, щоб дати відсіч на.. ці жалюгідні інсинуації (Ю. Шовкопляс); — Панове. Сьогодні уночі якась злочинна рука насмілилася в наших стінах наклеїти пасквіля на пана Бублика і пана Сокола (Я. Качура). — Пор. наші́птування.

НАШІ́ПТУВАННЯ (те, що хтось потай наговорює про кого-, що-небудь комусь), ПІДШЕ́ПТИ мн., розм. Бачу, що, мабуть, помилився, послухав нашіптування... Не розібрався, товариші... (О. Донченко); Марія вагалася, не слухала підшептів кумок-свашок (Мирослав Ірчан). — Пор. на́клеп.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наклеп — (неправда, яка ганьбить когось) обмова, наговір, (різко) брехня, кн. (злісний) інсинуація, (друкований) пасквіль. Словник синонімів Полюги
  2. наклеп — на́клеп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. наклеп — Поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу. англ. calumny; нім. Verleumdung f=; угор. rágalom; рос. клевета. Словник із соціальної роботи
  4. наклеп — Обмова, інсинуація, брехня, неправда, мн. намови, наговори, фр. пеня, ур. зап. р. навіт; (у формі твору) пашквіль. Словник синонімів Караванського
  5. наклеп — Анонімка, балачка (пройшла балачка), бляхмана, бозна-що, брехні, брехня, вигадка, вигадки, вимрійка, вимрійки, гадючка (пускати гадючку), ганьба, донос, інсинуації, казна-що, кляуза, наговір, намова, направа, нашепти, небилиця, небилиці, неслава... Словник синонімів Вусика
  6. наклеп — [наклеип] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  7. наклеп — I н`аклеп-у, ч. Брехня, поширювана з метою знеславити, зганьбити, заплямувати кого-, що-небудь; поширення неправдивих відомостей. Зводити наклеп. II накл`еп-у... Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. наклеп — НА́КЛЕП¹, у, ч., техн. Процес зміни структури металу під впливом його деформації в холодному стані, а також затвердіння, яке утворюється внаслідок такої деформації. Словник української мови у 20 томах
  9. наклеп — На́клеп, -пу, -пові; -лепи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. наклеп — НА́КЛЕП, у, ч. Неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити, заплямувати кого-, що-небудь; поширення неправдивих відомостей. [Катря:] Через мої наклепи тобі буде лихо!.. (Крон., II, 1958, 393); [Гібсон:] Це вже наклеп на цього генерала. Словник української мови в 11 томах
  11. наклеп — Наклеп, -пу м. Поклепъ, клевета. Словник української мови Грінченка