1. Словник синонімів Вусика

наклеп

Анонімка, балачка (пройшла балачка), бляхмана, бозна-що, брехні, брехня, вигадка, вигадки, вимрійка, вимрійки, гадючка (пускати гадючку), ганьба, донос, інсинуації, казна-що, кляуза, наговір, намова, направа, нашепти, небилиця, небилиці, неслава, облуда, обмова, обмовляння, огуда, осорома, осудовище, пасквіль, пасквілі, перегуди, підшепти, плітка, плітки, пляма (ставити пляму), побрехенька, побрехеньки, поглум, поглумки, поговір, поговірка, поголос, поголоска, поголоски, поголосок, поклеп, почутка (діал.), розмови, слава (недобра), слава-поговір, суди-пересуди, тінь (наводити тінь), туроса, фабрикація, фабрикованка, хула, чутка (погана), чутки, шепіт, ябеда, ярлик, ярличок, яса

Фразеологічні синоніми: глек брехні; каїнова печать; лиха слава; лукаві підшепти; людський поговір; недобра слава; неймовірні чутки; не знати що; облудне звинувачення

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наклеп — (неправда, яка ганьбить когось) обмова, наговір, (різко) брехня, кн. (злісний) інсинуація, (друкований) пасквіль. Словник синонімів Полюги
  2. наклеп — на́клеп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. наклеп — Поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу. англ. calumny; нім. Verleumdung f=; угор. rágalom; рос. клевета. Словник із соціальної роботи
  4. наклеп — Обмова, інсинуація, брехня, неправда, мн. намови, наговори, фр. пеня, ур. зап. р. навіт; (у формі твору) пашквіль. Словник синонімів Караванського
  5. наклеп — [наклеип] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  6. наклеп — I н`аклеп-у, ч. Брехня, поширювана з метою знеславити, зганьбити, заплямувати кого-, що-небудь; поширення неправдивих відомостей. Зводити наклеп. II накл`еп-у... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. наклеп — НА́КЛЕП¹, у, ч., техн. Процес зміни структури металу під впливом його деформації в холодному стані, а також затвердіння, яке утворюється внаслідок такої деформації. Словник української мови у 20 томах
  8. наклеп — ДОНО́С (таємно подані відомості зі звинуваченням когось у чомусь), ВИ́КАЗ розм., Я́БЕДА заст., розм. Сьомого квітня одержав донос, що на государя імператора готується замах (В. Словник синонімів української мови
  9. наклеп — На́клеп, -пу, -пові; -лепи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. наклеп — НА́КЛЕП, у, ч. Неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити, заплямувати кого-, що-небудь; поширення неправдивих відомостей. [Катря:] Через мої наклепи тобі буде лихо!.. (Крон., II, 1958, 393); [Гібсон:] Це вже наклеп на цього генерала. Словник української мови в 11 томах
  11. наклеп — Наклеп, -пу м. Поклепъ, клевета. Словник української мови Грінченка