1. Словник синонімів української мови

наламуватися

ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Ми звикли друзів зустрічати На повну глибочінь сердець (Л. Дмитерко); — Батьку мій рідний! — каже Сомко. — Я здавна привик звати тебе батьком! (П. Куліш); Кати навикли поливати Країну кров'ю і слізьми, Але як прийде день одплати, — Судити будемо їх ми! (пісня); Пріська звиклася завжди одна бути (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наламуватися — нала́муватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наламуватися — див. звикати Словник синонімів Вусика
  3. наламуватися — -уюся, -уєшся, недок., наламатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Звикати, призвичаюватися до чого-небудь. 2》 Змінюватися щодо тембру і діапазону, ставати іншим (про чоловічий голос). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наламуватися — НАЛА́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Призвичаюватися до чого-небудь, набувати навичок у чомусь. Має він .. кінчати цього року семінарію, то й треба йому наламуватись уже до паннів (С. Словник української мови у 20 томах
  5. наламуватися — НАЛА́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Звикати, призвичаюватися до чого-небудь. Має він.. кінчати цього року семінарію, то й треба йому наламуватись уже до паннів (Вас., І, 1959, 229). Словник української мови в 11 томах